НАЗК оновило дані лічильника подання декларацій: за минулий тиждень 1 355 посадовців подали декларації за 2021 рік, 3 434 особи – прозвітували за 2022 рік. Серед них – подали щорічні декларації три народні депутати України.
Всього станом на 24 липня декларації за 2021 рік подали 391,7 тис. публічних службовців. Серед них:
- 44 народні депутати (+1 за тиждень);
- чотири міністри (без змін);
- три заступники керівника Офісу Президента (без змін);
- 34 610 посадовців категорій «А» та «Б» (держслужбовці, які обіймають керівні посади, + 121 за тиждень);
- 2 441 суддя (+ 27 за тиждень);
- 9 738 прокурорів, слідчих, дізнавачів (+ 33 за тиждень);
- 7 голів ОДА та ОВА (без змін).
Ці дані також опубліковано вгорі стартової сторінки вебсайту НАЗК.
За 2022 рік подали щорічні декларації 261,6 тис. осіб. Зокрема, 27 народних депутатів (+2 за тиждень), два члени Уряду (без змін) та три голови ОДА/ОВА (без змін). НАЗК нагадує, що з роз’ясненнями про те, як правильно заповнювати декларацію, можна ознайомитися у Базі знань НАЗК. Також роз’яснювальні матеріали шукайте за хештегом #декларуйся на Telegram-каналі НАЗК та сторінці НАЗК у Facebook.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
Завадити успішному проведенню закупівель може конфлікт інтересів. Необхідно перевірити вірогідність його наявності перед початком закупівель. Для цього з’ясуємо, що це, які є види конфліктів, відповідальність при їх наявності, та як їм запобігти, у цій статті
