Національне агентство з питань запобігання корупції оновило дані лічильника подання декларацій: станом на 17 квітня 2023 року за 2021 рік вже прозвітували 370 тис. 168 осіб, а за 2022 рік - 210 тис. 500 осіб
Обрати ▶ НАЗК оновило дані лічильника подання декларацій: за минулий тиждень 3 258 публічних службовців добровільно подали декларації за 2021 рік. Про свої доходи та майно прозвітували, зокрема, ще два народні депутати та суддя Конституційного Суду України (КСУ).
Всього станом на 17 квітня декларації за 2021 рік подали 370 тис. 168 осіб.
Отже, за 2021 рік декларації подали:
- 34 народних депутати (+ 2 за тиждень);
- три міністри (без змін за тиждень);
- три заступники керівника Офісу Президента (без змін за тиждень);
- 32 435 посадовців категорії «А» та «Б» (держслужбовці, які обіймають керівні посади; приріст за тиждень — 352 особи);
- два директори територіальних управлінь ДБР (+ 1 за тиждень);
- 2 112 суддів (+ 33 за тиждень, у т.ч. + 1 суддя КСУ);
- 9 098 прокурорів, слідчих, дізнавачів (+ 159 осіб);
- 5 голів ОДА та ОВА (без змін за тиждень).
Ці дані, які оновлюються щопонеділка, можна переглянути вгорі стартової сторінки вебсайту НАЗК.
Посадовці активно подають декларації до Реєстру вже й за 2022 рік. Загалом на сьогодні прозвітували за 2022 рік 210 тис. 500 осіб (+ 7 250 за тиждень). Серед них 17 народних депутатів (+ 3 народні депутатки за тиждень) та один голова ОДА.
Через війну подання декларацій за 2021 та 2022 роки поки що добровільне.
Але відновлення обов’язкового декларування та повноважень НАЗК з перевірки декларацій є однією з умов МВФ надання кредиту Україні. Тож НАЗК сподівається на якнайшвидше ухвалення відповідного законопроєкту.
Оскільки публічна частина Реєстру декларацій наразі закрита та для того, щоб всі охочі могли бачити динаміку декларування, НАЗК запустило лічильник подання декларацій за 2021 рік.
З роз’ясненнями про те, як правильно заповнювати декларацію, можна ознайомитися у Базі знань НАЗК.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
