Контроль за цінами є одним із пріоритетних напрямів роботи податкових органів, адже вартість деяких товарів, зокрема, продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значущість, та лікарських засобів суттєво впливає на добробут населення, особливо в умовах воєнного стану
Станом на 01.04.2023 року ДПС організовано, а територіальними органами проведено 491 фактичну перевірку, за результатами якої виявлено порушень законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи, на загальну суму понад 296,2 млн грн, з яких 245,9 млн грн – за порушення вимог законодавства про ціни та ціноутворення.
ДПС наголошує на неприпустимості необґрунтованого підвищення цін на товари, що мають істотну соціальну значущість для населення, та попереджає про встановлену законодавством відповідальність. Робота органів ДПС у цьому напрямі триває.
Нагадуємо, що Законом України від 1 квітня 2022 року № 2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 16 квітня 2022 року, внесено зміни до норм Податкового кодексу України, якими, зокрема, розширено повноваження податкових органів на період дії воєнного стану.
Відповідно до п.п. 69.27 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Джерело: офіційний сайт ГУ ДПС у м. Києві
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
