КМУ призначив обласні військадміністрації відповідальними за будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд

Уряд визначив обласні військадміністрації (ОДА) державними замовниками у сфері оборони з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд. Рішення про таке будівництво обласні військові адміністрації (обласні державні адміністрації) ухвалюватимуть за поданням командувачів відповідних угруповань військ (сил), в операційних зонах яких проводитимуть будівництво, із зазначенням місць та кількості об'єктів будівництва.

Фінансове забезпечення заходів з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд КМУ поклав на Міноборони, що виконуватиме це в межах видатків за бюджетною програмою 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни». Обласні військадміністрації (ОДА) є розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за цією бюджетною програмою.

Обласні військові адміністрації (ОДА) мають забезпечити:

  • будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2022 р. № 1255 “Про деякі питання будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 91, ст. 5651);

  • подання до Міністерства оборони інформації щодо обґрунтованої потреби в коштах для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, визначених командувачами відповідних угруповань військ (сил);
  • координацію та контроль за матеріально-технічним, фінансовим та соціально-побутовим забезпеченням під час будівництва;

  • контроль за якістю будівництва, ефективним, результативним і цільовим використанням бюджетних коштів;

  • передачу побудованих військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд військовому командуванню, визначеному Міністерством оборони.

Джерело: постанова КМУ «Деякі питання підвищення обороноздатності держави на період воєнного стану в Україні» від 30.03.2023 № 285

 

 

 

 

додаток

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
788

Еквівалент в публічних закупівлях

Формуючи тендерну документацію замовник має виважено використовувати вираз «еквівалент». Пам’ятайте, що наявність цього виразу не позбавляє необхідності визначати основні технічні вимоги до предмета закупівлі. Тож з’ясуймо, як розуміти вираз «або еквівалент» та як правильно його встановлювати у тендерній документації
12678

Як продовжити дію договору на 20%

У статті — умови продовження дії договору на 20%. Чи всі договори замовник може продовжити на 20%? Дізнайтеся, як оформити продовження договору та розпочати договірні відносини з початку року
29412

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді