Комітет ВРУ з питань правової політики розглянув на засіданнях 13 та 14 березня 2023 року Звіт Рахункової палати про результати аудиту ефективності використання бюджетних коштів на здійснення заходів з ліквідації судів в Україні, затверджений рішенням Рахункової палати від 10.11.2022 №23-3.
Метою зазначеного аудиту було встановлення фактичного стану справ та надання оцінки щодо продуктивності, результативності, економності використання бюджетних коштів, виділених на здійснення заходів з ліквідації судів в Україні, законності, своєчасності і повноти прийняття управлінських рішень розпорядниками бюджетних коштів.
Розгляд цього питання відбувся за активної участі народних депутатів України - членів Комітету з питань правової політики, Голови Рахункової палати, членів Вищої ради правосуддя, суддів Верховного Суду, Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, суддів у відставці та інших зацікавлених осіб.
Під час обговорення особливо наголошено, що Комітет глибоко занепокоєний ситуацією щодо недофінансування судової системи України, в тому числі під час дії воєнного стану.
За результатами розгляду цього питання Комітет з питань правової політики вирішив взяти до відома інформацію, викладену у Звіті про результати аудиту ефективності використання бюджетних коштів на здійснення заходів з ліквідації судів в Україні, а також інформацію, отриману від об’єктів контролю зазначеного аудиту.
Джерело: офіційний сайт ВРУ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
