7 листопада 2022 року НАБУ і САП викрили п’ятьох осіб у розкраданні понад 27,3 млн грн при будівництві ДНЗ у передмісті Києва.
Чи застосовувати п. 19 Особливостей для зміни істотних умов Зокрема, йдеться про*:
- голову сільської ради на Київщині (організатор корупційної схеми) — ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України;
- головного бухгалтера (член тендерного комітету сільської ради) — ч. 5 ст. 191 КК України;
- два директори ТОВ 1 — ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України;
- директора ТОВ 2 (організатор корупційної схеми) — ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
* посади вказані на момент вчинення злочину
Слідство встановило, що наприкінці 2017 року директор ТОВ 2 та голова сільради вирішили заволодіти коштами бюджету місцевої громади. Корупційну схему реалізували під приводом будівництва дитячого садка, якого потребувала громада.
У лютому 2018 року сільська рада оголосила відкриті торги з будівництва дошкільного закладу на 280 місць, перемогу в яких здобуло наперед визначене ТОВ 1. За умовами тендеру, ТОВ 1 мало збудувати заклад та ввести його в експлуатацію до кінця 2018 року. Натомість, переможець торгів і посадовці сільради заволоділи понад 27,3 млн грн під час будівництва дитсадку, який і досі недобудований.
Під час розслідування слідство встановило підроблені акти виконаних робіт, зокрема щодо завищення вартості будівельних робіт та використаних матеріалів, а також сплату ТОВ 2 послуги із розробки проєктної документації, які насправді не надавали.
Ця історія набула розголосу завдяки активності місцевих жителів, які звернулися до активістки DOZORRO, а сьогодні працівниці Prozorro Ольги Нос. Разом з юристами команди BIHUS.Info їм вдалося добитися кримінальної відповідальності для організаторів нахабної схеми. Це ще раз доводить важливість громадського контролю в освоєнні бюджетних коштів.
З попередньою історією цієї справи можна ознайомитися на Prozorro.
Джерело: офіційний сайт НАБУ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
