Спецперевірка кандидатів на посади публічної служби — обов’язковий етап перед призначенням. З’ясуйте, кого саме перевіряють, як проходить процедура та що може стати підставою для відмови
Чи вимагати інформаційну довідку з Реєстру НАЗК
Спеціальна перевірка — це процедура, яка допомагає державі виявити недоброчесних кандидатів на відповідальні посади. Її мета — запобігти призначенню осіб, які подали неправдиві документи, приховали інформацію про активи або мають зв’язки з ворожими структурами.
Хто проходить перевірку
Перевіряють не всіх. Ця процедура проводиться лише стосовно кандидатів на посади, що:
- передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища. Перелік таких посад наведено у примітці до ст. 56 Закону «Про запобігання корупції» (далі — Закон) (це, зокрема, посади державної служби категорій «А» і «Б» (керівні посади), суддів, прокурорів, слідчих і дізнавачів);
- з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких визначає НАЗК, зокрема, це посади керівників та заступників керівників державних підприємств, установ, організацій, призначення яких здійснюють державні органи, деякі посади державної служби категорії «В».
Хто ініціює перевірку
Орган, до якого претендент подається на роботу. Залежно від рівня посади, це може бути Офіс Президента, Верховна Рада, Кабінет Міністрів або інші відповідні структури.
Як проходить спеціальна перевірка
Процедура включає наступні етапи:
- Отримання ініціатором згоди претендента на посаду.
- Надсилання ініціатором запитів органам, уповноваженим проводити спеціальну перевірку, опрацювання запитів та надання інформації ініціатору спеціальної перевірки.
- Отримання пояснень особи, стосовно якої здійснюється спеціальна перевірка.
- Узагальнення отриманої інформації та підготовка довідки про результати спеціальної перевірки.
Хто перевіряє та що саме:
Питання, які вивчаються уповноваженими органами | Орган |
Притягнення до кримінальної відповідальності | Державна судова адміністрація |
Наявність судимості | Міністерство внутрішніх справ |
Наявність корпоративних прав | Міністерство юстиції, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку |
Достовірність декларування, наявність записів у Реєстрі порушників | Національне агентство з питань запобігання корупції |
Стан здоров’я | Міністерство охорони здоров’я |
Освіта, науковий ступінь | Міністерство освіти |
Доступ до держтаємниці, військовий обов’язок | СБУ, Міноборони, Служба зовнішньої розвідки |
Що може стати підставою для відмови
Кандидата не призначать, якщо:
- він має інше громадянство;
- подав фальшиві документи;
- ухиляється від військового обліку;
- вказав у декларації недостовірні дані (сума неточностей — від 100 прожиткових мінімумів);
- є у Реєстрі порушників НАЗК;
- підпадає під дію Закону «Про очищення влади».
У разі серйозного порушення ініціатор перевірки зобов’язаний повідомити правоохоронні органи.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
КпАП встановлює чіткі строки, протягом яких уповноважена особа може бути притягнута до відповідальності. Зорієнтуємо, в який найкоротший строк можуть притягнути до адмінвідповідальності та як розраховувати строки
У вересні 2024 року Мінфін оновив методику визначення та перелік індикаторів ризиків. Пояснимо, що собою являють індикатори ризику, як вони впливають на закупівлі та що потрібно враховувати замовникам у 2025 році
Хто і за яких підстав проводить моніторинг публічних закупівель у 2025 році, які строки проведення моніторингу закупівлі, особливості під час воєнного стану — у консультації
Кількість порушень у сфері публічних закупівель зростає з кожним роком. Учасники закупівельного процесу несуть як кримінальну так і адміністративну відповідальність. Кого і за що нині можуть притягти до відповідальності — детально у статті
Дізнайтеся, за які правопорушення на уповноважену особу може чекати відповідальність
