Межі відповідальності уповноваженої особи і керівника
Викривач, який отримав винагороду – чинний військовослужбовець, який у 2020-2021 роках обіймав посаду директора департаменту внутрішнього аудиту Міноборони. У 2021 році він звернувся із заявою до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), в якій повідомив, що йому запропонували отримання неправомірної вигоди у 24 млн грн за дії в інтересах певного ТОВ.
Йшлося про залучення фахівців для проведення позапланового внутрішнього аудиту виконання державного контракту. Аудиторська група мала скласти позитивний звіт за результатами аудиту щодо повноти, якості та відповідності виконаних робіт умовам контракту. Це дозволило б компанії отримати повну оплату у понад 400 млн грн за облаштування спецоб’єкта та претендувати на майбутні договори з Міноборони (ч. 3 ст. 369 КК України). За вказаним фактом НАБУ зареєструвало кримінальне провадження за ч. 3 ст. 369 КК України.
Процесуальне керівництво і підтримання обвинувачення у суді здійснювала Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив вирок у справі 24 березня 2023 року, призначивши фігуранту – колишньому заступнику начальника одного з управлінь Міноборони – покарання у вигляді позбавлення волі на 4,5 роки. Одночасно суд відмовив у виплаті винагороди викривачу, мотивувавши рішення тим, що він офіційно повідомив про виявлений злочин у межах реалізації своїх службових повноважень і тому не має права на винагороду. Викривач оскаржив зазначене рішення і наприкінці 2023 року Апеляційна палата ВАКС задовольнила його апеляційну скаргу та присудила виплату.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
