Вперше в історії України викривач корупції отримав винагороду. Виплата здійснена відповідно до рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 9 листопада 2023 року у справі № 991/2197/22
Межі відповідальності уповноваженої особи і керівника
Викривач, який отримав винагороду – чинний військовослужбовець, який у 2020-2021 роках обіймав посаду директора департаменту внутрішнього аудиту Міноборони. У 2021 році він звернувся із заявою до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), в якій повідомив, що йому запропонували отримання неправомірної вигоди у 24 млн грн за дії в інтересах певного ТОВ.
Йшлося про залучення фахівців для проведення позапланового внутрішнього аудиту виконання державного контракту. Аудиторська група мала скласти позитивний звіт за результатами аудиту щодо повноти, якості та відповідності виконаних робіт умовам контракту. Це дозволило б компанії отримати повну оплату у понад 400 млн грн за облаштування спецоб’єкта та претендувати на майбутні договори з Міноборони (ч. 3 ст. 369 КК України). За вказаним фактом НАБУ зареєструвало кримінальне провадження за ч. 3 ст. 369 КК України.
Процесуальне керівництво і підтримання обвинувачення у суді здійснювала Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив вирок у справі 24 березня 2023 року, призначивши фігуранту – колишньому заступнику начальника одного з управлінь Міноборони – покарання у вигляді позбавлення волі на 4,5 роки. Одночасно суд відмовив у виплаті винагороди викривачу, мотивувавши рішення тим, що він офіційно повідомив про виявлений злочин у межах реалізації своїх службових повноважень і тому не має права на винагороду. Викривач оскаржив зазначене рішення і наприкінці 2023 року Апеляційна палата ВАКС задовольнила його апеляційну скаргу та присудила виплату.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
