Реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, доступний на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних. Відтепер журналісти, активісти та будь-хто охочий може легко перевірити, чи причетна людина або бізнес до корупції.
Проаналізуємо, що змінилося у відповідальності УО. Розберемо, за які порушення УО можуть притягнути до дисциплінарної, адміністративної, цивільної та кримінальної відповідальності
Після початку повномасштабного вторгнення доступ до деяких реєстрів обмежили для безпеки громадян. Зокрема, до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Проте, щоб забезпечити прозорість та підзвітність влади, українці повинні мати доступ до таких даних. Міноборони дозволило знову відкрити Реєстр корупціонерів. Але в цілях безпеки не відображаються місце роботи та посада особи, яка вчинила корупційне правопорушення.
Мінцифри нагадує: у серпні Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), відкрило доступ до реєстру арештованих активів. За допомогою цих даних журналісти та юристи можуть аналізувати й розслідувати кримінальні справи з арештованим майном. Цей та інші реєстри відкритих даних доступні на порталі — https://data.gov.ua/.
Джерело: офіційний сайт Мінцифри
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
