У звіті вказані Індикатори для визначення підприємств державної форми власності, які мають найвищий рівень корупційних ризиків, та їх метою є:
- зменшення ролі держави як власника державних підприємств;
- підвищення ефективності управління державними підприємствами;
- мінімізація корупційних ризиків.
Передбачається, що Індикатори стануть основою для Фонду держмайна, Міністерства економіки та інших суб’єктів управління об’єктами державної власності при формуванні переліку підпорядкованих державних підприємств з найвищим рівнем корупційних ризиків.
Наявна низька ефективність управління підприємствами державної форми власності є наслідком відсутності упродовж тривалого часу єдиної стратегії щодо функціонування державного сектору економіки. Через недостатню якість механізмів контролю та незадовільний рівень прозорості в їхній діяльності вони стають джерелом збитків та корупції.
Держава має провести реформу управління державною власністю, основною метою якої є:
- підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки,
- розроблення основних засад державної політики управління суб’єктами господарювання;
- удосконалення корпоративного управління суб’єктами господарювання;
- реструктуризація та реорганізація суб’єктів господарювання,
- прозорий та комплексний процес приватизації.
Корпоративне управління суб’єктами господарювання має бути прозорим та відповідати рекомендаціям з корпоративного управління суб’єктами господарювання Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Варто зазначити, що впродовж останніх років Україна здійснила певні кроки для реформування сфери управління державною власністю, в тому числі спрямованих на запобігання корупційним практикам. Зокрема, розпочала реформу корпоративного управління у найбільших державних суб’єктах господарювання відповідно до Керівних принципів ОЕСР, а також запустила прозору приватизацію та оренду державного майна.
Однак, задля системної мінімізації корупційних ризиків у діяльності державних підприємств і ефективної реалізації ДАП надалі, зокрема, необхідно:
- забезпечити умови для швидкого, чесного та прозорого процесу управління активами та процесу приватизації;
- ліквідувати та реструктуризувати збиткові та неперспективні держпідприємства;
- забезпечити прозоре висвітлення інформації про стан і діяльність держпідприємств;
- забезпечити обов’язковий і незалежний аудит держкомпаній;
- впровадити прозорі процеси відбору та ефективного функціонування наглядових рад в державних підприємствах.
Аналітичний звіт підготовлено в рамках комплексного вирішення проблеми управління підприємствами державної форми власності, на що націлена Державна антикорупційна програма на 2023–2025 роки (ДАП), затверджена Урядом цього року.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
