Як повідомлялося раніше, Верховна Рада прийняла законопроєкт №5309, який вдосконалює систему оскарження публічних закупівель. Нагадаємо які основні зміни він передбачає.
Які помилки з оскарження висновку аудиторів допускають замовники
Так, прийнятий проєкт:
- запроваджує окремий інститут уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та комісій;
- передбачає інструменти, які допоможуть замовникам захистити себе від недобросовісних скаржників.
Крім того, він формує ідентифікатори для учасників закупівель, які чітко визначатимуть межі добросовісності:
- забороняє недобросовісне використання будь-якого права, передбаченого законом, зокрема права на оскарження;
- зобов’язує скаржника у разі оскарження тендерної документації надавати органу оскарження докази факту порушення його прав;
- уточнює строки оскарження дій замовників;
- узгоджує порядок призупинення строку, зокрема розгляду замовниками тендерних пропозицій, якщо надходять скарги на їхні дії від суб'єктів оскарження.
Також законопроєкт передбачає також можливість для учасників подавати скарги у формі е-документа.
За матеріалами АМКУ
✔️ Які повноваження перевіряльників? ✔️Як взаємодіяти з аудиторами? ✔️Які варіанти дій після рішення органів контролю? ✔️ Які наслідки порушень законодавства про закупівлю
УВАГА!
Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на наш FB та читайте важливі новини від порталу «Держзакупівлі» першими.
В Україні список міжнародних спонсорів війни, який вів НАЗК, передали до Державного реєстру санкцій РНБО. Тепер офіційні дані про компанії, що підтримують агресора, доступні в єдиній державній системі онлайн
Дізнайтеся, як визначити пов’язаних осіб у публічних закупівлях під час тендеру. Розгляньте ознаки пов’язаності, приклади з практики, судові рішення та алгоритм дій замовника у разі виявлення пов’язаних осіб.
Помилки у публічних закупівлях можуть коштувати надто дорого. З’ясуймо: хто, на кого та в яких розмірах складає штрафи в публічних закупівлях за статею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
