Як повідомлялося раніше, Верховна Рада прийняла законопроєкт №5309, який вдосконалює систему оскарження публічних закупівель. Нагадаємо які основні зміни він передбачає.
Які помилки з оскарження висновку аудиторів допускають замовники
Так, прийнятий проєкт:
- запроваджує окремий інститут уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та комісій;
- передбачає інструменти, які допоможуть замовникам захистити себе від недобросовісних скаржників.
Крім того, він формує ідентифікатори для учасників закупівель, які чітко визначатимуть межі добросовісності:
- забороняє недобросовісне використання будь-якого права, передбаченого законом, зокрема права на оскарження;
- зобов’язує скаржника у разі оскарження тендерної документації надавати органу оскарження докази факту порушення його прав;
- уточнює строки оскарження дій замовників;
- узгоджує порядок призупинення строку, зокрема розгляду замовниками тендерних пропозицій, якщо надходять скарги на їхні дії від суб'єктів оскарження.
Також законопроєкт передбачає також можливість для учасників подавати скарги у формі е-документа.
За матеріалами АМКУ
✔️ Які повноваження перевіряльників? ✔️Як взаємодіяти з аудиторами? ✔️Які варіанти дій після рішення органів контролю? ✔️ Які наслідки порушень законодавства про закупівлю
УВАГА!
Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на наш FB та читайте важливі новини від порталу «Держзакупівлі» першими.
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
