Із 05.01.2016 набрали чинності зміни до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 921 (далі — Порядок № 921).
Як установлює оновлений пункт 2.1 Порядку № 921, замовник визначає предмет закупівлі товарів і послуг:
- згідно з пунктами 20 і 27 частини 1 статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII (далі — Закон про закупівлі);
- на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457;
- за показником п’ятого знака із зазначенням у дужках:
- предмета закупівлі відповідно до показників третьої — п’ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (далі — ДК 021:2015), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі — Наказ № 1749)*
- конкретної назви товару чи послуги.
* ДК 021:2015 гармонізовано з європейським закупівельним словником Common Procurement Vocabulary (CPV).
Отже, визначальним щодо предмета закупівлі залишається п’ятий знак ДК 016:2010.
Зазначення предмета закупівлі згідно з показниками третьої — п’ятої цифр ДК 021:2015 є обов’язковою умовою для відображення інформації про предмет закупівлі у дужках, а не для визначення предмета закупівлі. У 2016 році воно виконує радше інформативну функцію.
Таке нововведення пов’язане, зокрема, з тим, що з 01.01.2017 предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначатиме згідно з пунктами 20 і 27 частини 1 статті 1 Закону про закупівлі та на основі ДК 021:2015 за показниками третьої — п’ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Фактично у замовників є майже рік для того, аби:
- адаптуватися до ДК 021:2015 та визначитися з віднесенням предметів закупівлі до певного показника третьої — п’ятої цифр ДК 021:2015;
- запобігти порушенням, пов’язаним з визначенням предмета закупівлі (як-от його неправомірне ділення на частини) у майбутньому.
Зважаючи на ту обставину, що ДК 021:2015 не є визначальним під час формування предмета закупівлі й прийняття рішення замовником щодо потреби проведення чи непроведення відповідних процедур закупівель, сьогоднішній період «дозволяє» замовнику допускати помилки, зазначаючи предмет закупівлі за показниками третьої — п’ятої цифр ДК 021:2015. Тобто у замовників є час потренуватися.
Об’єктивно кажучи, нічого складного у цьому немає, переформатуватися доволі просто, особливо досвідченим замовникам. І все ж нововведення створили певні ризики та внесли окремі недоліки в закупівельну діяльність замовників. Про них і поговоримо детальніше.
Назва предмета закупівлі
Так, якщо до 05.01.2016 предмет закупівлі для товарів і послуг мав подвійну назву (за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія») ДК 016:2010 із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги, то наразі маємо фактично потрійну назву предмета закупівлі:
- за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія») ДК 016:2010 (основна);
- у дужках зазначають:
- предмет закупівлі відповідно до показників третьої — п’ятої цифр ДК 021:2015;
- конкретну назву товару чи послуги.
Також не слід забувати про дотримання вимог наказу Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель» від 15.09.2014 № 1106. Він, зокрема, зобов’язує замовника під час найменування предмета закупівлі навести за наявності показник десятого знака відповідного державного класифікатора.
Один з наслідків такого нововведення — громіздка назва предмета закупівлі. Її може зумовити приналежність предмета закупівлі, наприклад, до показників різних третіх — п’ятих цифр ДК 021:2015 та потреба зазначати предмет закупівлі у дужках за всіма такими показниками. При цьому визначений у такий спосіб предмет закупівлі має бути відображений у всіх документах, потрібних під час здійснення закупівлі.
Як провести спрощену закупівлю на майданчику за 5 кроків
Спосіб визначення предмета закупівлі
Можна з упевненістю стверджувати, що окремі замовники так і не зрозуміли, у який спосіб потрібно визначати предмет закупівлі. Вони впевнені, що з 01.01.2016 предмет закупівлі слід визначати за показниками третьої — п’ятої цифр ДК 021:2015.
На жаль, цьому посприяли поспіх та певна непослідовність з боку Мінекономрозвитку під час внесення відповідних змін до Порядку № 921, скасування та введення в дію відповідних національних класифікаторів, а також своєрідне вільне трактування дій замовника під час визначення предмета закупівлі.
Так, за останніх півтора місяця окремі замовники змушені були тричі переглядати проекти річних планів закупівель на 2016 рік.
Замовники, які планували розпочати проведення закупівель з перших днів нового року, вже 15.12.2015 знали, що з 01.01.2016 предмет закупівлі визначатиметься згідно з пунктами 20 і 27 частини 1 статті 1 Закону про закупівлі та на основі Національного класифікатора України «Єдиний закупівельний словник» (CPV:2002, IDT) ДК 021:2007, затвердженого наказом Держкомстату від 04.04.2007 № 76 (далі — ДК 021:2007), за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія») із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуг (наказ Мінекономрозвитку «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі» від 19.11.2015 № 1474; далі — Наказ № 1474).
Наразі замовник має визначати предмет закупівлі відповідно до оновленого пункту 2.1 Порядку № 921.
Проекти річних планів
З урахуванням Порядку № 921, оновленого Наказом № 1474, у грудні замовники підготували проекти річних планів, предмети закупівлі в яких визначали за показником п’ятого знака за ДК 021:2007.
Наприкінці грудня Мінекономрозвитку своїм Наказом № 1749:
- затвердило ДК 021:2015 на заміну ДК 021:2007 (з набранням чинності з 01.01.2016);
- скасувало ДК 021:2007.
Утім, відповідні зміни до Порядку № 921 не було внесено, і в ньому так і залишилося посилання на ДК 021:2007 про визначення предмета закупівлі за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія»).
І Мінекономрозвитку видає інформаційний лист, яким зобов’язує (навіть не рекомендує!) замовників визначати предмет закупівлі з 01.01.2016 на основі ДК 021:2015.
Далі наказом Мінекономрозвитку «Про затвердження Змін до Порядку визначення предмета закупівлі» від 28.12.2015 № 1782 (далі — Наказ № 1782)**, який набрав чинності 05.01.2016, до Порядку № 921 внесено чергові зміни. Згідно з цими змінами визначення предмета закупівлі знову повернули до показника п’ятого знака ДК 016:2010, додатково зобов’язавши замовників зазначати у дужках предмет закупівлі відповідно до показників третьої — п’ятої цифр ДК 021:2015.
** Текст Наказу № 1782.
Етапи впровадження змін до Порядку № 921 наведено у Таблиці.
Упровадження змін до Порядку № 921
| Дата, з якої застосовують зміни | Норма Порядку № 921 | Зміст норми |
|---|
| Із 01.01.2016 | Абз. 1 п. 2.1 | Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 20 і 27 частини 1 статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457, за показником п’ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої — п’ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749, а також конкретної назви товару чи послуги |
| Абз. 3 п. 2.1 | Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого — десятого знаків Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Держкомстату від 11.10.2010 № 457, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників шостої — восьмої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг |
| Із 01.01.2017 | Абз. 2 п. 2.1 | Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 20 і 27 частини 1 статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749, за показниками третьої — п’ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги |
| Абз. 4 п. 2.1 | Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостої — восьмої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг |
Наразі Наказом № 1782 передбачено визначати предмет закупівлі одночасно за двома класифікаторами:
• предмет закупівлі товарів і послуг — за ДК 016:2010 та ДК 021:2015;
• предмет закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт — за ДК 015-97 та ДК 021:2015;
• предмет закупівлі робіт — за ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, ГБН Г.1-218-182:2011 та ДК 021:2015
Звісно, з часом все стане на свої місця, але незнання законодавства навряд чи звільнить замовників від відповідальності за допущені порушення.
