Правові та економічні засади енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності встановлено Законом України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» від 09.04.2015 № 327-VIII (далі — Закон № 327).
Тож розпорядники бюджетних коштів (далі — розпорядники), які беруть зобов’язання за послугами енергосервісу, мають керуватися, зокрема, нормами Закону № 327.
Розглянемо разом, як взяти такі зобов’язання правильно.
Зобов’язання за послугами енергосервісу
Під енергосервісом розуміютькомплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 327).
Зобов’язання за послугами енергосервісу розпорядники реєструють в органі Державної казначейської служби України (далі — орган Казначейства) на підставі енергосервісного договору*.
* Див. публікацію Я. Дубрової «Про закупівлю енергосервісу: нові можливості енергомодернізації» у журналі «Держзакупівлі» № 08/2015 на с. 10.
Енергосервісний договір — це договір, предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем енергосервісу, оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого в результаті здійснення енергосервісу скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів.
(п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 327)
Примірний енергосервісний договір затверджено постановою КМУ від 21.10.2015 № 845 (далі — Постанова № 845).
Варто зазначити, що ці зобов’язання є особливими. Адже їх оплачують впродовж майбутніх та/або поточного бюджетних періодів. Тобто строку дії енергосервісного договору, який не може перевищувати 10 років.
Розпорядник як замовник енергосервісу протягом усього строку дії енергосервісного договору сплачує виконавцю щорічні платежі. Розмір цих платежів виконавець визначає у пропозиції конкурсних торгів як учасник процедури закупівлі енергосервісу.
Для оплати енергосервісних договорів розпорядник бере довгострокові зобов’язання за енергосервісом (п. 211 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України; БК). До таких зобов’язань належать зобов’язання за енергосервісним договором розпорядника, в оперативному управлінні або господарському віданні якого перебуває об’єкт, щодо якого здійснюється закупівля енергосервісу (далі — об’єкт енергосервісу).
Відповідно до цього договору розпорядник має провести платежі протягом майбутніх та/або поточного бюджетних періодів у межах суми скорочення видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв (порівняно з видатками, які були б проведені без застосування енергосервісу).
Право брати довгострокові зобов’язання за енергосервісом такі розпорядники отримали згідно з частиною 7 статті 22 БК.
Підставою для цього є енергосервісний договір, до якого мають бути внесені відповідні істотні умови, які встановлюють для об’єктів:
- державної власності — Мінфін (Постанова № 845);
- комунальної власності — відповідна місцева рада.
Щорічні платежі, які розпорядник сплачує виконавцю енергосервісу за енергосервісним договором, мають становити не менше 80% і не більше 90% суми щорічного скорочення витрат замовника. Їх визначають як суму платежів за розрахункові періоди.
До того ж довгострокове зобов’язання за об’єктом енергосервісу набуває статусу бюджетного зобов’язання.
Визначаємо КЕКВ для оплати зобов’язань
Для реєстрації та оплати бюджетних зобов’язань за енергосервісними договорами Мінфін своїм наказом від 06.11.2015 № 996 увів новий код економічної класифікації видатків бюджету 2276 «Оплата енергосервісу» (далі — КЕКВ 2276). З огляду на це, зазнала змін й Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333 (далі — Інструкція № 333).
Зокрема, наказ Мінфіну від 04.12.2015 № 1117, який набрав чинності з 12.01.2016, підпункт 2.2.7 Інструкції № 333 доповнив новим підпунктом 2.2.7.6.
Оплата енергосервісу
належить до захищених видатків загального фонду бюджету
(із ч. 2 ст. 55 Бюджетного кодексу України)
Тож розпорядник оплачує послуги з енергосервісу за КЕКВ 2276 «Оплата енергосервісу». Підставою для реєстрації бюджетного фінансового зобов’язання за КЕКВ 2276 є Акт про виконання зобов’язань, форма якого наведена в додатку 6 до Постанови № 845. У ньому визначають суму скорочення видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв (порівняно з видатками, які були б проведені без застосування енергосервісу).
Як проводити переговорну процедуру у разі розірвання договору
Елементи енергосервісу
Тепер з’ясуємо, які роботи та послуги зараховують до елементів енергосервісу. Елементами енергосервісу є насамперед:
- утеплення будівель;
- реконструкція системи опалення;
- установка систем регулювання теплової енергії;
- запровадження комплексної автоматизованої системи управління тепловою та електричною енергією.
Також розпорядники можуть провадити модернізацію зовнішнього і внутрішнього освітлення через заміну на енергоощадні світильники і запровадження систем автоматичного управління освітленням, модернізацію систем вентиляції, управління енергосистемою об’єкта, постачання енергоносіїв. До таких робіт зараховують і реконструкцію чи будівництво нових власних джерел теплової енергії та мереж теплопостачання. Елементами енергосервісу також вважають використання альтернативних джерел енергії та інноваційних теплоізоляційних матеріалів.
Виконавцями енергосервісу можуть бути підприємства, що спеціалізуються на окремих елементах енергосервісу.
Установлення металопластикових вікон також можна розглядати як елемент утеплення будівлі. Але всі витрати з їх виготовлення та встановлення має брати на себе не розпорядник, а виконавець енергосервісу. А обов’язок розпорядника — компенсувати ці витрати впродовж строку дії енергосервісного договору щорічними платежами, розмір яких визначив виконавець. Як уже зазначали, їх розмір залежатиме від суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату паливно-енергетичних ресурсів, житлово-комунальних послуг порівняно з витратами, що були б проведені без застосування енергосервісу.
Зауважимо, що сума скорочення витрат розпорядника як замовника енергосервісу має бути забезпечена виконавцем за весь строк дії енергосервісного договору. Вона має ураховувати фіксований відсоток суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг. І саме сума скорочення витрат замовника енергосервісу підлягає до сплати виконавцю енергосервісу (ч. 3 ст. 5 Закону № 327).
Реєструємо зобов’язання
Отже, під час реєстрації бюджетного фінансового зобов’язання за КЕКВ 2276 в органі Казначейства рахунок на оплату придбання у виконавця енергосервісного договору металопластикових вікон розпорядник подавати не повинен.
Він як замовник енергосервісу має сплатитивиконавцю лише суму, на яку скоротяться його витрати з оплати паливно-енергетичних ресурсів, житлово-комунальних послуг у зв’язку з роботами з енергосервісу. Тож він подає до органу Казначейства під час реєстрації бюджетного фінансового зобов’язання за КЕКВ 2276 такі документи:
- енергосервісний договір;
- Акт про виконання зобов’язань.
З огляду на те, що замовник не надав підтвердних документів, реєструючи бюджетне фінансове зобов’язання за КЕКВ 2276, орган Казначейства застосував до нього як захід впливу за порушення бюджетного законодавства попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою усунути це порушення.
Так вчиняти орган Казначейства зобов’язує пункт 2.9 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309. У ньому, зокрема, зазначено, що органи Казначейства не реєструють фінансові зобов’язання без документів, які підтверджують факт узяття бюджетного фінансового зобов’язання, а застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені БК.
Щоб усунути порушення бюджетного законодавства, придбання та встановлення металопластикових вікон повиненоплатити виконавець, і така оплата є складовою витрат елементу енергосервісу з утеплення будівлі. Утеплюючи будівлю, він має забезпечити скорочення витрат замовника з оплати паливно-енергетичних ресурсів, житлово-комунальних послуг. Бо саме їх скорочення є предметом енергосервісного договору, укладеного між розпорядником як замовником енергосервісу та виконавцем.
✅ Для вас цілу добу будуть відкриті статті, відеороз'яснення, зразки документів
НОРМАТИВНА БАЗА
Бюджетний кодекс України
Закон України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» від 09.04.2015 № 327-VIII
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Примірного енергосервісного договору» від 21.10.2015 № 845
Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України» від 02.03.2012 № 309
