Почнемо з того, що детально розберемо правове регулювання звільнення від відповідальності за господарськими договорами у разі виникнення форс-мажорних обставин (інша назва — обставини непереборної сили).
Що таке форс-мажор
Згідно зі статтею 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за їх порушення, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, у разі коли інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим унаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за цих умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Отже, зазначені кодекси встановлюють наслідки виникнення форс-мажору, водночас не містять його визначення. Це врегульовує спеціальне законодавство, а саме Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР (далі — Закон № 671). У частині 3 статті 14 цього закону до компетенції Торгово-промислової палати України (далі — ТПП) віднесено засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).
У частині 2 статті 14-1 Закону № 671 також сформульовано визначення поняття форс-мажору:
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме:
• загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога;
• загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога;
• збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація;
• примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб;
• пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток;
• ембарго, заборона(обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Аналогічне визначення закріплено і в пункті 3.1 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44 (далі — Регламент). Однак там також вказано, що ними можуть бути визнані ті обставини, які не зазначені у наведеному вище переліку, проте відповідають критеріям форс-мажорних за положеннями пункту 6.9 цього Регламенту і не суперечать законодавству України, узгоджені сторонами у договорі, контракті, угоді як такі, що звільняють їх від цивільно-правової відповідальності.
Закупівлі-2021: плануємо за новими вимогами
Які обставини не є форс-мажорними
У пункті 3.2 Регламенту встановлено обставини, які не можуть вважатися форс-мажорними:
- фінансова та економічна криза, дефолт;
- зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти;
- недодержання/порушення своїх обов’язків контрагентом боржника;
- відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів;
- відсутність у боржника необхідних коштів тощо.
Отже, у договорі замовник може визначити додаткові обставини, які мають характер непереборних, та розширити у такий спосіб їх коло. Це також підтверджує й пункт 6.1 Регламенту, де зазначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше обставин, перелічених у статті 14-1 Закону № 671, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою.
Враховуючи наведене, рекомендуємо:
- у договорах на закупівлю зазначати визначення форс-мажорних випадків згідно із вказаними нормативними актами;
- у разі виникнення можливих додаткових обставин, які мають характер форс-мажорних, внести їх до переліку;
- обов’язково зазначати процедуру підтвердження виникнення форс-мажорних обставин за договором.
Приклад можливої редакції розділу «Форс-мажор» у договорі
«1. Сторони домовилися, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) вони визначають такі випадки: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув грунту, інші стихійні лиха тощо.
2. Сторона, щодо якої склалися визначені в п. 1 обставини, зобов’язана письмово повідомити другу сторону протягом 10 днів з моменту їх виникнення та звернутися до уповноваженої торгово-промислової палати з метою отримання відповідного сертифіката, згідно з регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Несвоєчасне повідомлення є підставою для втрати права посилатися на вказані обставини як на підставу звільнення від відповідальності.
3. У випадку якщо форс-мажорні обставини тривають більше ніж 30 днів поспіль, сторона має право заявити про розірвання цього договору в односторонньому порядку. При цьому Сторони залишаються відповідальними за фактично виконані за договором зобов’язання, які були виконані до дати настання форс-мажорних обставин.»
