Фінзвітність 2017 року: очікувані новації

Автор
експерт
Ще наприкінці 2015 року наказом Мінфіну № 1219 було визначено, що з 1 січня 2017 року наберуть чинності національні положення (стандарти), зокрема ті, що регулюють порядок складання бюджетними установами фінансової звітності. Що ж, їх час настав

Із десяти національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі (далі — НП(с)БОДС), які запроваджуються з 2017 року, чотири регулюють порядок складання фінансової звітності.

За наказом Мінфіну від 29.12.2015 № 1219 (далі — Наказ № 1219) з 1 січня 2017 року набирають чинності:

  • НП(с)БОДС 101 «Подання фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 28.12.2009 № 1541 (далі — НП(с)БОДС 101);
  • НП(с)БОДС 102 «Консолідована фінансова звітність», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 № 1629 (далі — НП(с)БОДС 102);
  • НП(с)БОДС 103 «Фінансова звітність за сегментами», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 № 1629 (далі — НП(с)БОДС 103);
  • НП(с)БОДС 105 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції», затверджене наказом Мінфіну від 25.01.2012 № 52 (далі — НП(с)БОДС 105);
  • розділ ІІІ «Фінансова звітність в іноземних валютах» НП(с)БОДС 130, затвердженого наказом Мінфіну від 11.08.2011 № 1022 (далі — розділ ІІІ НП(с)БОДС 130).

Це означає, що бюджетні установи складатимуть фінзвітність за перший квартал 2017 року за новими формами та вимогами.

НП(с)БОДС фінзвітності

Отже, починаючи зі звітності за перший квартал 2017 року складатимуть:

а) бюджетні установи:

  • фінзвітність за правилами та формами, визначеними НП(с)БОДС 101;
  • фінзвітність за сегментами — в порядку, визначеному НП(с)БОДС 103;

б) бюджетні установи, що мають підпорядковані установи, тобто розпорядники коштів вищого рівня (їх тепер ще називають «контролюючі суб’єкти державного сектору»):

  • фінзвітність за правилами та формами, визначеними НП(с)БОДС 101;
  • консолідовану фінзвітність — у порядку, визначеному НП(с)БОДС 102;
  • фінзвітність за сегментами — у порядку, визначеному НП(с)БОДС 103;
  • фінзвітність в умовах гіперінфляції — у порядку, визначеному НП(с)БОДС 105 з урахуванням норм розділу ІІІ НП(с)БОДС 130.

Тож далі — про форми та правила, визначені НП(с)БОДС 101 і НП(с)БОДС 103, за якими інформацію у фінзвітності відображають бюджетні установи.

Форми фінзвітності

Для відображення інформації про активи, зобов’язання, власний капітал, дохід, витрати, грошові потоки бюджетні установи звітуватимуть за такими формами:

  • Баланс (ф. № 1-дс);
  • Звіт про фінансові результати (ф. № 2-дс);
  • Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3-дс);
  • Звіт про власний капітал (ф. № 4-дс).

Баланс, Звіт про фінансові результати та Звіт про рух грошових коштів замінили своїх попередників, наведених у додатках 1-3 до Порядку складання фінансової, бюджетної та іншої звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 24.01.2012 № 44 (далі — Порядок № 44).

А от Звіт про власний капітал установи заповнюватимутьвперше. Адже такого звіту в Порядку № 44 не було.

Як передбачено пунктом першим розділу IV НП(с)БОДС 101, складовою фінансової звітності є так звані примітки до звітів. Форми приміток до звітів поки що не визначені.

Вихід із такої ситуації знаходимо у пункті 8 розділу V НП(с)БОДС 101: оцінку та подальше розкриття окремих статей балансу в примітках до фінзвітності здійснюють за відповідними НП(с)БОДС.

Як провести спрощену закупівлю на майданчику за 5 кроківОднією із новацій НП(с)БОДС 101 є норма (п. 4 розд. ІІІ), яка надає користувачам можливість порівнювати фінансові звіти суб’єкта державного сектору за різні періоди. Утім, відповідно до пункту 6 розділу ІІІ НП(с)БОДС 101 вони так чинять у разі, якщо НП(с)БОДС 101 не вимагає або не дозволяє іншого. Розкривати порівняльну інформацію слід щодо всієї цифрової інформації фінзвітності.

Виняток у застосуванні зазначеної норми зробили для звітного періоду, до якого це положення застосовують вперше. Тобто у фінзвітності за перший квартал 2017 року установи ще не розкриватимуть порівняльної цифрової інформації за попередній звітний період. Таку інформацію вони наводитимуть починаючи із фінзвітності за перший квартал 2018 року.

Новацією також є те, що у розділі III Звіту про фінансові результати (ф. № 2-дс) інформацію про виконання кошторису тепер установи наводять у розрізі класифікації доходів бюджету та економічної класифікації видатків і кредитування бюджету за загальним та спеціальним фондами. І саме цю інформацію слід порівнювати із затвердженими показниками плану на звітний період з урахуванням змін, що відбулися у звітному періоді, з одночасним визначенням різниці між фактичними сумами виконання бюджету (кошторису; п. 11 розд. VI НП(с)БОДС 101). Адже фактичні суми виконання (касові видатки) у звіті про фінансові результати подають за методологією складання бюджету (кошторису) за відповідний звітний період.

Тож аби забезпечити перенесення показників фінзвітності розпорядників бюджетних коштів до нових форм, Мінфін готує до затвердження Методичні рекомендації із співставлення субрахунків бухгалтерського обліку доходів та витрат за кодами бюджетної класифікації.

Розкриття інформації за звітними сегментами

Черговою новацією є те, що суб’єкти державного сектору, які мають територіально відокремлені підрозділи, у річній фінзвітності інформацію розкривають за звітними сегментами. Це стосується, скажімо, вищих навчальних закладів, які мають у підпорядкуванні філії та коледжі, розміщені на інших територіях. До цього їх зобов’язує пункт 2 розділу І НП(с)БОДС 103.

За визначенням, звітний сегмент — це сегмент, інформація про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов’язання якого підлягає окремому розкриттю у річній фінансовій звітності суб’єкта державного сектору.

Аби в річній фінзвітності розкрити інформацію за звітними сегментами, установи формують в бухобліку інформацію за сегментами діяльності та географічними сегментами.

До того ж сегменти визначають з урахуванням бюджетної класифікації (бюджетних програм) та організаційної структури суб’єкта державного сектору. Окремими сегментами діяльності можуть бути освіта, культура, охорона здоров’я тощо.

При цьому сегменти діяльності або географічні сегменти, які не відповідають зазначеним у пункті 7 розділу ІІ НП(с)БОДС 103 критеріям та інформацію про які не можна розкрити у складі будь-якого звітного сегмента, вважають неподібними сегментами.

Показники неподібних сегментів у формі № 5-дс наводять у складі нерозподіленої статті за відповідними показниками, за якими узгоджуватимуться відповідні дані діяльності звітних сегментів і суб’єкта державного сектору загалом за статтями Балансу (форма № 1-дс) та Звіту про фінансові результати (форма № 2-дс).

За даними фінзвітності підпорядкованих установ, контролюючі суб’єкти державного сектору формують консолідовану фінзвітність, додаючи до неї також показники своєї фінзвітності. Тому перейдемо до наступних новацій.

Формування консолідованої фінзвітності

Починаючи зі звітності за перший квартал 2017 року, бюджетні установи, що мають підпорядковані установи/розпорядники коштів вищого рівня, формують консолідовану фінзвітність у порядку, визначеному НП(с)БОДС 102.

Форми консолідованої звітності наведено в додатках 1-4 до НП(с)БОДС 102. Це, зокрема:

  • Баланс (ф. № 1-кдс);
  • Звіт про фінансові результати (ф. № 2-кдс);
  • Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3-кдс);
  • Звіт про власний капітал (ф. № 4-кдс).

При цьому у присудку ці форми містять такі ж самі показники, що й форми фінзвітності, які є додатками 1-4 до НП(с)БОДС 101.

Консолідована фінансова звітність складається способом впорядкованого додавання показників фінансової звітності контрольованих суб’єктів державного сектору до аналогічних показників фінансової звітності контролюючого суб’єкта державного сектору.

За складання консолідованої фінансової звітності підлягають вилученню:

а) сальдо та операції між суб’єктами державного сектору в межах економічної групи та отримані в результаті нереалізовані доходи;

б) нереалізовані втрати в результаті операцій в межах економічної групи, за винятком тих випадків, коли їх можна відшкодувати.

Як випливає з визначень, наведених у пункті 4 розділу І НП(с)БОДС 102, економічною групою тепер називають усі установи, підпорядковані бюджетній установі як контролюючому суб’єкту державного сектору.

Консолідовану фінзвітність складають з фінзвітності контролюючого та контрольованих суб’єктів державного сектору з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин за той самий звітний період і на ту саму дату балансу (п. 5, 6 розділу ІІ НП(с)БОДС 102).

За складання консолідованої фінзвітності заповнюють усі статті (рядки) форм фінзвітності. Утім, у консолідованій фінзвітності можуть не наводити статті (рядки) форм фінансової звітності, за якими у суб’єктів державного сектору економічної групи відсутні показники (п. 4 розділу ІІ НП(с)БОДС 102).

На основі даних консолідованої фінзвітності економічної групи контролюючі суб’єкти державного сектору також складають «Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (ф. № 5-дс). До цього їх зобов’язує пункт 3 розділу І НП(с)БОДС 103.

Коригуємо показники фінзвітності

Порядок коригування фінзвітності і консолідованої фінзвітності в умовах гіперінфляції та загальні вимоги до розкриття інформації про коригування у примітках до фінзвітності визначає НП(с)БОДС 105.

При цьому коригуванню із застосуванням коефіцієнта коригування підлягають показники річної фінзвітності установ за умови досягнення значення кумулятивного приросту інфляції 90% та більше. Якщо значення кумулятивного приросту інфляції не перевищує 90%, то оцінка статей балансу за попередній рік визнається балансовою вартістю відповідних активів, власного капіталу та зобов’язань звітного року (п. 4 розд. І НП(с)БОДС 105).

Варто зазначити, що запровадження НП(с)БОДС 105 дало змогу контролюючим суб’єктам державного сектору коригувати фінансову звітність закордонних суб’єктів державного сектору, складену в грошових одиницях країн з гіперінфляційною економікою, і лише потім додавати до консолідованої фінзвітності показники статей фінзвітності цих закордонних суб’єктів, застосовуючи порядок, наведений у пункті 3 розділу ІІІ «Фінансова звітність в іноземних валютах» НП(с)БОДС 130.

Порядок заповнення форм фінансової звітності

Не так давно, а саме 06.10.2016, на сайті Мінфіну оприлюднено проект Переліку нормативно-правових актів щодо запровадження НП(с)БОДС та Плану рахунків, який є додатком до Плану заходів щодо модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2016-2018 роки (далі — Перелік). Пункт 3 цього Переліку передбачає, що Порядок заповнення форм фінансової звітності, а також Методичні рекомендації щодо застосування НП(с)БОДС 102 та НП(с)БОДС 103, типову форму «Примітки до річної фінансовій звітності» розроблятимуть протягом 2016-2017 років. Отже, як показує практика, матимемо ми їх до дати складання звітності за перший квартал 2017 року.

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді