експерт, консультантка з публічних закупівель, Київ
Провели закупівлю робіт з капітального ремонту. Очікувана вартість — 60 тис. грн. Договір уклали на 50 тис. грн. Оприлюднили звіт. А потім виникла потреба закупити додаткові роботи на 15 тис. грн. Як це зробити?
Провели закупівлю робіт з капітального ремонту. Очікувана вартість — 60 тис. грн. Договір уклали на 50 тис. грн. Оприлюднили звіт. А потім виникла потреба закупити додаткові роботи на 15 тис. грн. Як це зробити?
При цьому за допорогових закупiвель замовники мають право застосовувати електронну систему закупівель ProZorro та проводити відбiр постачальників товарів, надавачів послуг і виконавців робіт в електронному форматi.
Якщо ж замовник не використовує електронну систему, а вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини 1 статті 2 Закону № 922, він обов’язково оприлюднює звіт про укладені договори в ProZorro відповідно до статті 10 цього Закону (абз. 5 ч. 1 ст. 2 Закону № 922).
Як бачимо, замовник виконав вимоги законодавця: пiсля укладення договору на 50 тис. грн оприлюднив звіт.
Але як діяти далі, якщо за цим самим предметом закупівлі в замовника виникла додаткова потреба? І її вартість вже не дорівнює та не перевищує 50 тис. грн, тобто межі, коли треба оприлюднити звіт про укладені договори. Чи потрібно в нашій ситуації доплюсовувати до вартості предмета закупівлі, запланованої в додатку до річного плану закупівель (60 тис. грн) або суми вже укладеного договору (50 тис. грн) вартість нової потреби, вирішуючи питання з оприлюдненням? Щоб з’ясувати це, потрібно комплексно аналізувати закупівельні норми.
Так, предмет закупівлі — це товари, роботи чи послуги, що їх замовник закуповує у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволено подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Предмет закупівлі замовник визначає у порядку, встановленому Уповноваженим органом (п. 18 ч. 1 ст. 1).
Планування закупівель та інші передумови процедур закупівель частково врегульовує стаття 4 Закону № 922. Так, закупівлю здійснюють відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження (ч. 1 ст. 4 Закону № 922).
У Законі № 922 не прописано, ні які закупівлі замовник-бюджетник планує у додатку до річного плану, ні як узагалі планувати. Натомість у пункті 2 Наказу № 490 зазначено, що в додаток до річного плану закупівель замовники вносять предмети закупівель очікуваною вартістю меншою, ніж ми зазначили вище.
Заборонено придбавати товари, роботи і послуги до/без проведення процедур, визначених Законом № 922, та укладати договори, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Водночас замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини, щоб уникнути процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. (ч. 7 ст. 2 Закону № 922)
Законодавець встановив вартісні межі застосування Закону № 922 в частині проведення відповідних процедур закупівель для замовників-бюджетників, а саме, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує:
• товару (товарів), послуги (послуг) — 200 тис. грн;
• робіт — 1,5 млн грн.
А для замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання:
• товару (товарів), послуги (послуг) — 1 млн грн,
• робіт — 5 млн грн.
(абз. 2 і 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 922)
У нашій ситуації на момент планування першої закупівлі робіт замовник не міг передбачити, що виникне потреба в додаткових роботах. Тобто додаткові роботи — новий предмет закупівлі. При цьому вартість предмета закупівлі додаткових робіт менша ніж 50 тис. грн. Отже, немає правових підстав доплюсовувати до вартості предмета закупівлі в додатку до річного плану за першою закупівлею (або суми договору) вартість нового предмета закупівлі за додатковими роботами, коли вирішуємо, чи оприлюднювати звіт за предметом закупівлі додаткових робіт.
Отже, закупити додаткові роботи на суму 15 тис. грн замовник може одним із двох способів:
1) укласти додаткову угоду до попереднього договору з пiдрядником;
2) укласти з ним новий договір на 15 тис. грн.
При цьому нi в першому, нi в другому випадках замовник не зобов’язаний оприлюднювати звіт про укладені договори. Адже в першому випадку укладають додаткову угоду, а не договір, а в другому — хоч і договір, але вартість предмета закупівлі менша ніж 50 тис. грн.
А якби вартість додаткових робіт дорівнювала або перевищувала 50 тис. грн? Тоді радили б замовнику пiсля укладення нового договору на додаткові роботи оприлюднити звіт про укладені договори. У такому випадку радимо укласти саме новий договір, оприлюднивши звіт, а не додаткову угоду до попереднього договору. Чому так? Згадаймо, що замовник під час допорогових закупiвель має дотримуватися принципів публічних закупівель, серед яких і вiдкритiсть та прозорість.
