експерт, консультантка з публічних закупівель, Київ
Моніторинг публічних закупівель став реальністю. Аудитори тепер зможуть контролювати дії замовників на всіх етапах закупівлі. А якщо замовник впевнений у своїх діях? Якщо не згоден з висновками аудиторів? Він має право на оскарження! І не варто гаяти час
Що має знати про моніторинг замовник? Як він може захиститися, якщо не згоден з висновками аудиторів?
Усе — за порядком. І моніторинг тим паче!
Закон № 2265 передбачає підстави для моніторингу закупівлі (див. схему). Приводом для моніторингу може стати навіть розгромна стаття в ЗМІ про закупівлю замовника, проведену з порушеннями. Але замовникам не треба одразу лякатися.
Це ще не означає, що аудитори, прочитавши новину, одразу побіжать моніторити таку закупівлю. Адже законодавець прописав відповідний порядок призначення моніторингу.
По-перше, незалежно від того, чи це стаття в ЗМІ, чи інформація, отримана від громадських об’єднань або з інших передбачених законодавством джерел, вона має містити конкретні відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Тобто, якщо журналіст у статті лише пропише, що управління освіти купило папір за завищеними цінами, й жодної докладної інформації не вкаже, це можна вважати маніпуляцією. Адже така стаття не містить інформації про суть порушення. І якщо аудитори «схопляться» за таку інформацію й захочуть призначити моніторинг, то їм доведеться самим проаналізувати, чи дійсно є ознаки порушення.
По-друге, без прийнятого рішення про призначення моніторингу посадовою особою органу держфінконтролю його не можуть проводити. І таке рішення має бути на рівні не нижче керівника органу державного фінансового контролю або його заступника.
По-третє, рішення про початок моніторингу закупівлі орган держфінконтролю має оприлюднити протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель (ЕСЗ).
2
робочих дні
з дня, коли прийняте рішення про початок моніторингу, є для його оприлюднення
оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний ЕСЗ, та дату його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; та/або
повідомлення про намір укласти договір та дату його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;
А також — вказують опис підстав для проведення моніторингу закупівлі.
Тобто залежно від стадії закупівлі, на якій призначать моніторинг, аудитори мають вказати в оприлюдненому рішенні про призначення моніторингу або номер оголошення про закупівлю, яку моніторитимуть, або номер повідомлення про намір укласти договір за такою закупівлею.
Поки триватиме моніторинг закупівлі орган держфінконтролю має право через ЕСЗ запитувати у замовника пояснення прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, що є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі.
Протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення такого запиту замовник повинен надати пояснення через ЕСЗ. Проте замовник має право також із власної ініціативи надавати пояснення стосовно предмета дослідження аудиторів. І це можна робити у межах строку проведення моніторингу закупівлі через ЕСЗ.
Пам’ятаєте про принцип «усі бачать усе»? Усі запити аудиторів надати пояснення ЕСЗ оприлюднює автоматично. Бачитимуть усі і пояснення замовника.
Законодавці для моніторингу закупівлі відвели максимальний строк — 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в ЕСЗ.
не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених Законом № 922
Орган держфінконтролю та замовник обмінюються інформацією в електронному вигляді через ЕСЗ. Проте поки технічна можливість фіксувати її в ЕСЗ не буде забезпечена, дату початку та завершення моніторингу закупівлі, висновок про результати моніторингу закупівлі (далі — висновок) оприлюднюють на офіційному веб-сайті органу держфінконтролю. А інформацією замовник та орган держфінконтролю обмінюватимуться в офіційному порядку через листування (п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2265). Для такого паперового обміну інформацією законодавці відвели лише три місяці з дня набрання чинності Законом № 2265.
Зміни до тендерної документації — за новими підставами
Закон № 2265 вносить зміни до першого речення абзацу першого частини 2 статті 23 Закону № 922. Тепер він передбачає, що замовник має право внести зміни до тендерної документації:
• з власної ініціативи; або
• у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу держфінконтролю відповідно до статті 7-1 Закону № 922; або
• за результатами звернень.
Однак незалежно від того, за якими підставами замовник вносить зміни до тендерної документації, у разі таких змін строк для подання тендерних пропозицій продовжують в ЕСЗ. Так, щоб з моменту внесення змін до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів
Є запитання до висновку? Просіть аудиторів роз’яснити
Результати моніторингу закупівлі аудитори вкажуть у висновку. Після того, як висновок затвердить керівник органу держфінконтролю або його заступник, його оприлюднюють в ЕСЗ. Аудитори мають зробити це протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Із дня, коли висновок з’явиться в ЕСЗ, замовник має три робочих дні, аби звернутися до органу держфінконтролю за роз’ясненням:
змісту висновку;
своїх зобов’язань, визначених у висновку.
Законодавець надає замовнику право на звернення одноразово! Тому спочатку уважно проаналізуйте висновок, щоб сформулювати весь перелік питань до аудиторів. Адже другий шанс поставити запитання до висновку матимете тільки в суді, якщо вирішите оскаржити висновок. Аудитори зобов’язані роз’яснювати висновок також одноразово, і на повторні запити вони не відповідатимуть.
Не згодні з висновком? Оскаржуйте!
Якщо замовник не згоден з інформацією у висновку, він має право оскаржити такий висновок до суду. (ч. 10 ст. 7-1 Закону № 922)
Як бачимо, оскарження результатів моніторингу до суду — це право замовника. І тут у замовників можуть виникнути запитання. Чи обов’язково оскаржувати висновок до суду, якщо ти з ним не згоден, адже таке оскарження — лише право, а не обов’язок? Чи обов’язково взагалі виконувати висновок? Може, він буде рекомендаційного характеру, як раніше висновки з моніторингу Мінекономрозвитку? Знайдемо відповіді.
10
робочих днів
з дня оприлюднення висновку в ЕСЗ є для оскарження висновку
Так, Закон № 2265 прямо не передбачає, що висновок обов’язковий для виконання підконтрольною установою. Проте з огляду на зміни в Законі України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XI(далі — Закон № 2939) моніторинг є одним із видів держфінконтролю. А, як знаємо, орган держфінконтролю має право пред’явити керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов’язкові до виконання вимоги усунути виявлені порушення законодавства (п. 7 ст. 10 Закону № 2939). А також — звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольна установа не виконає вимог усунути виявлені порушення. Тож це тепер стосується й реалiзацiї результатiв моніторингу.
У висновку орган держфінконтролю обов’язково зазначає зобов’язання замовника усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Законодавець і в інших положеннях Закону № 2265 вживає термін «зобов’язання» — в розрізі дій замовника з виконання висновку, коли говорить про результати моніторингу. Наприклад, замовник може звернутися до органу держфінконтролю за роз’ясненням його зобов’язань, визначених у висновку.
Тож вбачається, що висновок буде не рекомендаційного характеру. І замовник його обов’язково виконуватиме. Як, наприклад, рішення АМКУ за результатами розгляду скарги.
Чи є відповідальність за невиконання висновку? Наразі немає, так само, як і за невиконання рішення органу оскарження.
Однак, якщо замовник не згодний з висновком, радимо не чекати перевірки закупівель, а оскаржити висновок до адміністративного суду відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС).
Строк для оскарження висновку становить 10 робочих днів з дня оприлюднення висновку в ЕСЗ (ч. 10 ст. 7-1 Закону № 922).
Позов можна подавати в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС (ч. 2 і 3 ст. 122 КАС) або іншими законами (ч. 1 ст. 122 КАС). Однак якщо замовник чекатиме строку, передбаченого КАС, й не зверне увагу на 10-денний строк у Законі № 922, то його позовну заяву суд може залишити без руху та повернути назад. Це може статися, якщо суд не вважатиме достатніми підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Частина 4 статті 122 КАСУ встановлює: якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду є 3-місячний строк. Його обчислюють з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень. Якщо ж рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб’єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюють 6-місячний строк. Цей строк обчислюють з дня звернення позивача до суб’єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Закон № 2265 не визначає обов’язковості досудового порядку вирішення спору. Водночас замовникам не слід плутати і якісь інші дії, зокрема звернення до органу держфінконтролю щодо роз’яснення висновку, з можливістю досудового порядку вирішення спору.
Резюме
Оскарження висновку — це право замовника. Тож навіть не погоджуючись з результатами моніторингу, він може й не оскаржувати в судовому порядку висновок. Але в такому разі варто ще ретельніше готуватися до пояснень, які доведеться надавати аудиторам вже під час перевірки закупівель. Адже якщо замовник висновку не виконає, це стане підставою для перевірки.
Якщо ж замовник вирішить скористатися правом на оскарження, не варто необдумано пропускати встановлений Законом № 922 строк для звернення до суду.
Як саме діяти — вирішувати замовнику. Та в будь-якому разі не слід забувати слова Демокріта: «Краще думати перед тим, як діяти, аніж опісля».
Скористайтеся демодоступом до свіжого номера електронного журналу «Держзакупівлі» edz.expertus.com.ua
✅ Для вас цілу добу будуть відкриті статті, відеороз'яснення, зразки документів
Держаудитслужба готує нові документи з моніторингу
Закон № 2265 посилить контроль за публічними закупівлями. Адже дає змогу Держаудитслужбі реалізовувати покладені на неї повноваження в частині проведення моніторингу закупівель.
Для цього Держаудитслужба вже розробляє проекти нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього важливого для держави і громадськості Закону.
Зокрема, розпочато роботу над:
• наказом Держаудитслужби про затвердження форми висновку за результатами моніторингу закупівель та порядку його заповнення;
• наказом Держаудитслужби про затвердження Методики визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх переліку та порядку використання автоматичних індикаторів ризиків;
• проектом постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 631».
Очікується, що завдяки цим документам Держаудитслужба зможе повноцінно виконувати таку важливу функцію, як моніторинг закупівель. А це дасть змогу своєчасно виявляти можливі ознаки порушень під час закупівель та вживати превентивних заходів щодо їх попередження
