Шановні закупівельники! Розуміємо, що у час війни, особливо під час блекауту, буває непросто черпати для себе професійну інформацію у звичний спосіб. Проте відстежувати закупівельні зміни потрібно й надалі ретельно, адже їх чимало. Тож ми запускаємо для вас новий формат закупівельних студій — «Експертус пояснює». У відеоциклі наші експерти відповідатимуть на найбільш поширені запитання читачів журналу «Держзакупівлі», а також експертно-правової системи «Експертус Держзакупівлі».
Сьогодні консультант з публічних закупівель Тетяна Колісник відповідає, чи можна укласти прямий договір після двох відмін торгів або після двох відмін спрощених закупівель, які проводили за Законом?
Слухайте відео або читайте розгорнуту відповідь під ним.
Приємного перегляду!
📌 СЛУХАТИ БІЛЬШЕ ВІДПОВІДЕЙ ВІД ЕКСПЕРТІВ 📌
⬇⬇⬇ ЧИТАТИ ВІДПОВІДЬ ⬇⬇⬇
«Відповідаємо на запитання читачів журналу «Держзакупівлі», пов’язані із реалізацією на практиці положень Постанови КМУ № 1178, яка визначила Особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг у період воєнного стану та 90 днів по його завершенні.
На сьогодні ще актуальним залишається питання в розумінні можливості використання результатів тих закупівель, які здійснювалися відповідно до Закону про публічні закупівлі, і можливість використання цих результатів саме вже під час проведення закупівель згідно з Особливостями.
Чи можна укласти прямий договір після двох відмін торгів або після двох відмін спрощених закупівель, які проводили за Законом?
Зокрема, розглядається питання, чи можливо сьогодні застосувати укладення прямого договору відповідно до підпункту 6 пункту 13 у зв’язку з тим, що замовник провів дві процедури відкритих торгів, які були відмінені, і чи можливо сьогодні укласти прямий договір після двох відмін спрощених закупівель, які проводились за Законом?
⚡ Як здійснювати закупівлі у воєнний час за Особливостями ⚡
Нагадаю норми Закону. Справа в тім, що відповідно до частини 7 статті 3 Закону замовник мав право укласти прямий договір, тобто договір без використання електронної системи, якщо двічі відмінялися через відсутність учасників спрощені закупівлі. При цьому було визначено в статті 40 Закону, що якщо замовник двічі відміняв відкриті торги через недостатню кількість учасників, то це слугувало підставою для проведення переговорної процедури закупівлі. Звісно, так сталося, що багато замовників проводили закупівлі, не чекаючи, коли будуть прийняті анонсовані Особливості, коли вони набудуть чинності. І звичайно, кожен розумів, що можливо встигну, а можливо не встигну. Але час вичерпаний і виникає запитання: чи можу я скористатися результатами цих закупівель для того, щоб далі реалізувати закупівлі відповідно до положень Особливостей? Для того, щоб це проаналізувати, ми повинні зрозуміти наступне. Щоб використати можливість укладення прямого договору, аналізуємо вимоги й положення Особливостей на наступний предмет. Перше — достатньо однієї відміни відкритих торгів. Друге — торги мають бути відмінені через відсутність учасників. Тому вам потрібно ідеально проаналізувати: у вас торги не відбувалися через відсутність учасників чи через недостатню кількість учасників. Тому що ми пам’ятаємо: щоб торги були відмінені, достатньо було в рамках Закону про публічні закупівлі подати тільки одну пропозицію і система автоматично відміняла торги. Тому ідеально з позиції законодавства потрібно, щоби не було учасників взагалі. На сьогодні цю інформацію можна отримати, зокрема через майданчики. Не через усі. Наприклад, майданчик е-тендер не відображає подані пропозиції. У системі Прозоро подані пропозиції, якщо вона подана одна, не відображається. Але у свою чергу той же майданчик пром юа відображає цю інформацію. Тому, незалежно від того, на якому майданчику ви працюєте, вам потрібно перевірити в такий спосіб.
Ще один із механізмів — це модуль аналітики ВІ Prozorro, хоча там складніше. Звичайно, є і інші варіанти отримання інформації про подані чи взагалі відсутні пропозиції, але там ще складніше. Тому найпростіше — перевірити за декількома майданчиками.
Отже, перше — це відсутність учасників. Друге — відміна хоча б одних торгів.
Далі. Предмет закупівлі повинен відповідати вимогам, які встановлювалися замовником у тендерній документації. Технічні і якісні характеристики повинні відповідати вимогам, які встановлювалися в тендерній документації. Вимоги до учасника теж повинні відповідати тим вимогам, які були встановлені в тендерній документації. Кількість — вона теж повинна відповідати вимогам, встановленим у ТД.
Це теж нове й найголовніше. Договір, який замовник планує укладати за результатами такої закупівлі, повинен не перевищувати очікувану вартість закупівлі, яка була вказана у відкритих торгах. Це теж, будь ласка, врахуйте.
Наприклад, у замовника було двоє відкритих торгів. І навіть обоє були відмінені, коли перевірили через відсутність учасників. Предмет закупівлі незмінний, технічка — незмінна, вимоги до учасника — незмінні, кількість, очікувана вартість — незмінні. І виникає запитання: чи є в нас перешкоди? На жаль, є певні ризики. І ці ризики криються в положеннях статті 41 Закону. Тому що справа в тому, що стаття 41 Закону має відношення до зміни істотних умов договору. Статтю 41 Закону ми застосовуємо при здійсненні закупівель у тому числі, які здійснюються відповідно до пункту 13 Особливостей. Це є обов’язкова норма. Але питання полягає в тому, що в Особливостях — це пункт 19, який визначає, що ми використовуємо статтю 41 Закону, але в дуже врізаному вигляді. Що в нас мінімум міняється — змінюються декілька підстав для зміни істотних умов договору, передбачених пунктами 2, 6 і 7. Вони навіть можуть не мати відношення до вашого предмета закупівлі, але якщо ми вважаємо як замовники, що ці вимоги стосувалися учасника, то, звичайно, тут криються ризики.
Також, на що варто звернути увагу, коли уповноважена особа прийматиме ці рішення, вам потрібно дотримуватись цього порядку, щоб убезпечити себе від негативних висновків органів контролю відносно відсутності підстав для застосування цієї підстави для укладення прямого договору.
Доцільно орієнтуватися, щоб від учасника вимагалися документи, які були передбачені в ТД.
Чи потрібно надавати всі-всі документи, які були передбачені в ТД? Однозначно, виняток один. Це тендерне забезпечення. Воно не має відношення, як і раніше не мало відношення, до переговорної процедури закупівлі, так і зараз не має відношення до укладення прямого договору. Але якщо стоїть питання щодо іншого блоку або переліку документів, мабуть, тут я б рекомендувала всім притримуватися позиції, що документи від учасника повинні один в один відповідати тим умовам, які передбачили в ТД.
Звичайно, на сьогодні є моменти, є ситуації, при яких я можу розглядати, що не всі документи можуть вимагатись від учасника, але це все буде залежати від того, наскільки ви як замовник зможете відстояти свою позицію, яка вимога стосувалася учасника, а яка вимога не стосувалася учасника. Тому рекомендація: документи повинні бути згідно з ТД і все ж таки, чи можна укласти прямий договір після двох відмін торгів, які проводились за Законом. Я буду стверджувати: так, можна. Але ви повинні оцінити ризики, які можуть існувати, і з тим, що зміна істотних умов договору, яка була передбачена в проєкті договору в ТД, може в подальшому відрізнятися від зміни тих істотних умов, які будуть передбачені у вас, у договорі про закупівлю, який буде укладатися згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей. Й однозначна в нас відповідь, чи можна сьогодні укласти прямий договір після двох відмін спрощеної закупівлі, яка проводилася за Законом, на жаль, ні. Спрощена закупівля — не відкриті торги й це не є процедурою закупівлі».
