Розібрали, хто має право проводити закупівлі за Особливостями, які головні зміни у відкритих торгах, коли тепер можна укладати прямі договори
Тепер, після 19.10.2022, і закупівлі, пов’язані з воєнним станом, і звичайні планові закупівлі замовники проводять за Особливостями, затвердженими Постановою № 1178.
Розгляньмо окремі нові правила, які слід враховувати.
Як закуповувати за Особливостями
Особливості визначають нові порогові межі для закупівель:
- 100 тис. грн для товарів і послуг (крім поточного ремонту);
- 200 тис. грн для поточного ремонту;
- 1,5 млн. грн для робіт.
Стосуються вони всіх замовників незалежно від категорії, навіть замовників, що ведуть діяльність в окремих сферах господарювання — так званих замовників-монополістів.
Щоб закупити на суми, вище цих порогових меж, слід застосовувати відкриті торги з урахуванням Особливостей, або використовувати електронний каталог.
Також можна проводити закупівлі за рамковими угодами відповідно до норм Закону № 922. Натомість інші види закупівель, наприклад переговорну процедуру чи конкурентний діалог, на період дії воєнного стану не застосовують.
Коли замовник проводить закупівлі вартістю, нижче порогових меж, він може або використати ЕСЗ за інструкцією, затвердженою наказом ДП «Прозорро» від 20.10.2022 № 25, або просто укласти прямий договір. Будь-який з цих варіантів — правомірний.
Хто має право проводити закупівлі
Проводити закупівлі за Особливостями мають уповноважені особи.
До того ж нагадуємо, що доступ до ЕСЗ отримують лише ті особи, що пройшли тестування уповноважених осіб на вебпорталі prozorro.gov.ua.
Коли можна укладати прямі договори
І надалі передбачені випадки, в яких можна купувати без відкритих торгів та електронного каталогу.
- Передусім це можна робити для предметів закупівлі, визначених положеннями частин 5, 6, 8, 9 статті 3 Закону № 922.
До прикладу — випадки придбання, оренди будівель або придбання бланків документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.
- Додатково у пунктах 9 та 13 Особливостей перелічені випадки, в яких замовники можуть укладати прямі договори без проведення відкритих торгів чи використання електронного каталогу.
Більшість з цих випадків є аналогічними до тих, що містила Постанова № 169. Наприклад, перебування замовника у зоні бойових дій, нагальна потреба у закупівлі чи закупівля для об’єктів критичної інфраструктури.
Також до пункту 13 Особливостей перенесли підстави для проведення переговорної процедури. Тепер замість переговорної процедури можна укладати прямі договори. Однак, коли укладаєте прямі договори, не забувайте:
- підготувати обґрунтування;
- дотримати принципів закупівель. Зокрема, таких як максимальна ефективність та економія.
Які головні зміни у відкритих торгах
Відкриті торги та запит ціни пропозиції — два способи закупівель, які наразі є рівнозначними альтернативами.
Відкриті торги тепер дещо відрізняються від тих, які раніше проводили замовники.
По-перше, незалежно від очікуваної вартості відкриті торги проходять за алгоритмом українських відкритих торгів. Тобто спочатку відбувається аукціон, а потім почерговий розгляд поданих ТП.
По-друге, строки проведення відкритих торгів тепер коротші. Так, на подання ТП можна відвести учасникам всього 7 днів. Коротший і строк укладення договору про закупівлю. Це зробили для того, щоб у період дії воєнного стану закупівлі відбувались швидше.
Тепер, якщо у відкритих торгах візьме участь тільки один учасник, але його ТП відповідатиме всім вимогам замовника, такого учасника замовник визначає переможцем відкритих торгів, попри відсутність інших учасників. Це допоможе підвищити результативність торгів і не витрачати зайвий час на проведення нової процедури закупівлі. Якщо ж на торги не прийде жоден учасник, замовник матиме право укласти прямий договір, але на тих самих умовах і не вище очікуваної вартості для торгів, які були відмінені через недостатню кількість учасників (п. 13 Особливостей).
⚡ Відкриті торги за новими правилами: аналізуємо Особливості
З огляду на стрімкі коливання цін на ринку замовник під час відкритих торгів може дозволити учасникам подавати тендерні пропозиції (ТП), ціна яких перевищуватиме очікувану вартість, визначену в оголошенні. У такому випадку замовник в тендерній документації (ТД) має зазначити, що прийматиме такі ТП. Також слід визначити відсоток, на який можливе перевищення над очікуваною вартістю. Скажімо, замовник має можливість у разі потреби залучити додаткове фінансування для цієї закупівлі й збільшити ціну до 20%.
Дещо змінилися умови підтвердження відповідності учасників вимогам статей 16 та 17 Закону № 922. Це допоможе зменшити кількість документів, які мають надавати учасники.
Так, під час відкритих торгів на закупівлю товарів замовник може взагалі не встановлювати жодного кваліфікаційного критерія до учасника. До того ж ані від учасника, ані від переможця не вимагається підтверджувати відсутність заборгованості зі сплати податків. Відповідність іншим вимогам учасник підтверджує самодекларуванням — проставляє відповідні відмітки в ЕСЗ під час подання ТП. А документальне підтвердження надає лише переможець, та й то тільки у випадках, коли доступ до такої інформації відсутній у відкритих реєстрах на момент оголошення процедури закупівлі.
Окрім цього, заборонено закуповувати будь-які товари, роботи чи послуги в юросіб та фізосіб, що є резидентами росії та білорусі, в юросіб, що мають кінцевих бенефіціарів в росії та білорусі, а також в осіб, що продають товари, роботи і послуги походженням з росії та білорусі. ТП таких учасників потрібно відхилити. Проте, якщо замовнику необхідно придбати, наприклад, запасні частини для ремонту обладнання, яке було закуплене раніше, він має право це зробити.
