Казначейське обслуговування під час воєнного стану: на що звернути увагу

Автор
консультант з публічних закупівель, Полтава
Під час війни Казначейство проводить платежі за особливим порядком. Тож, щоб оплатити придбане, візьміть до уваги, як діяти в тих чи тих ситуаціях

Війна внесла свої корективи в казначейське обслуговування замовників. Вже понад пів року, перш ніж провести будь-які витрати, доводиться переглядати вимоги Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою КМУ від 09.06.2021 № 590. Адже саме він визначає черговість платежів, які наразі проводить Казначейство.

Розберімо, як тепер діяти, на прикладах робочих ситуацій.

 

❓ У бюджетній установі є заплановані закупівлі, за якими наразі Казначейство може проводити оплату, як-от: канцтовари, цемент. Проте бухгалтерія установи не дозволяє проводити закупівель, позаяк фактично на рахунку немає коштів. Головний бухгалтер відмовляється брати бюджетні зо­бо­в’я­зання. Чи правомірно це? Чи упов­новажена особа все ж має проводити закупівлі? Як діяти?

PW_welcome_dz_webinar_29072024.jpg

 

Планування закупівель замовники проводять на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII).  Також маємо враховувати бюджетне законодавство. На його вимогу кожному розпоряднику бюджетних коштів затверджують кошторис на 2022 рік. Лише за наявності кошторисних призначень розпорядник може укладати прямі договори. Натомість процедури закупівель проводити можна. Адже за договорами про закупівлю у розумінні Закону № 922, якщо у розпорядника бюджетних коштів відсутній кошторис, він може зареєструвати зо­бо­в’я­зання в органах Казначейства протягом 7 робочих днів з моменту затвердження кошторису (п. 2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зо­бо­в’я­зань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну 02.03.2012  № 309).  Черговість платежів, які проводять органи Казначейства, визначає нині Порядок № 590. Проте це не привід не реєструвати зо­бо­в’я­зання за укладеними договорами, якщо у замовника є відповідні кошторисні призначення.

 

Зміни в порядку закупівель за Особливостями: як вплинуть на реєстрацію зобов’язань в Казначействі

 

❓ Працівники установи мають пройти нав­чання з техніки безпеки. Керівник наполягає також на професійній підготовці упов­новажених осіб. Чи проводить на сьогодні такі оплати Казначейство?

Черговість платежів визначає пункт 19 Порядку № 590. У цьому переліку платежів для нав­чання сьогодні передбачена лише «підготовка кадрів у зак­ладах професійної (професійно-технічної) освіти».

Типи закладів професійної (професійно-технічної) освіти визначені у статті 18 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР. З-поміж них є:    

• навчально-курсовий комбінат;

• інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.

Тому зазвичай в органах Казначейства проблем з оплатою таких послуг немає.

Нагадаємо: якщо за результатами навчання видають посвідчення, то такі видатки проводять за КЕКВ 2282. Але у предметі договору обов’язково слід прописати «з видачею посвідчення». У такому разі у казначеїв не виникне запитань щодо КЕКВ, за яким установа проводить ці видатки.

 

 

 

Планування закупівель замовники проводять на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII).  Також маємо враховувати бюджетне законодавство. На його вимогу кожному розпоряднику бюджетних коштів затверджують кошторис на 2022 рік. Лише за наявності кошторисних призначень розпорядник може укладати прямі договори. Натомість процедури закупівель проводити можна. Адже за договорами про закупівлю у розумінні Закону № 922, якщо у розпорядника бюджетних коштів відсутній кошторис, він може зареєструвати зо­бо­в’я­зання в органах Казначейства протягом 7 робочих днів з моменту затвердження кошторису (п. 2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зо­бо­в’я­зань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну 02.03.2012  № 309).  Черговість платежів, які проводять органи Казначейства, визначає нині Порядок № 590. Проте це не привід не реєструвати зо­бо­в’я­зання за укладеними договорами, якщо у замовника є відповідні кошторисні призначення.
Планування закупівель замовники проводять на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII).  Також маємо враховувати бюджетне законодавство. На його вимогу кожному розпоряднику бюджетних коштів затверджують кошторис на 2022 рік. Лише за наявності кошторисних призначень розпорядник може укладати прямі договори. Натомість процедури закупівель проводити можна. Адже за договорами про закупівлю у розумінні Закону № 922, якщо у розпорядника бюджетних коштів відсутній кошторис, він може зареєструвати зо­бо­в’я­зання в органах Казначейства протягом 7 робочих днів з моменту затвердження кошторису (п. 2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зо­бо­в’я­зань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну 02.03.2012  № 309).  Черговість платежів, які проводять органи Казначейства, визначає нині Порядок № 590. Проте це не привід не реєструвати зо­бо­в’я­зання за укладеними договорами, якщо у замовника є відповідні кошторисні призначення.

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді