Закуплені продукти харчування у період воєнного стану: як списати протермінований товар

У період воєнного стану у багатьох закладах освіти призупинили освітній процес та не харчували учнів. Тому утворилися залишки продуктів, зокрема тих, які мають нетривалий термін зберігання. Пояснимо, як бути із продуктами харчування.

 

Хто розпоряджається продуктами харчування

Засновник закладу освіти має забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов (ч. 6 ст. 25 Закону № 2145). Засновник може визначити уповноважений орган або уповноважену особу.

Керівник закладу освіти вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти в межах наданих йому повноважень, які передбачені в установчих документах. Заклади освіти покликані надавати освітні послуги — саме про це зазначено в установчих документах. Тож керівник зазвичай наділений повноваженнями, щоб надавати якісні освітні послуги, зокрема придбавати та використовувати продукти харчування, коли триває надання освітніх пуслуг.

Якщо рішення щодо розпорядження продуктами харчування закладу освіту не стосується надання освітніх послуг, для керівника закладу ухвалювати його самотужки ризиковано. У такому випадку слід заручитися додатковим рішенням засновника або уповноваженого органу, якщо його визначив засновник.

Коли у населеному пункті діє військово-цивільна адміністрація (далі — ВЦА), вона має повноваження управляти закладами освіти, які належать територіальним громадам або передані їм, та організовувати їх матеріально-технічне та фінансове забезпечення (п. 15 ч. 1 ст. 4 Закону №141).

Увага: ВЦА населених пунктів набувають прав та обов’язків.

з дня внесення запису про їх держреєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань

Отже, як саме використати продукти харчування закладу освіти для надання освітніх послуг, вирішує керівник цього закладу. В інших випадках — засновник або ВЦА.

 

 

 

Що робити з продуктами харчування, які стали непридатними

Виявити продукти харчування, які стали непридатними або у яких спливає термін придатності, має комісія. Її створює орган упраправління або керівник, якщо йому надали такі повноваження. Зробити це можна:

  • за процедурою, яка передбачена для вибіркової інвентаризації,
  • за окремим порядком для конкретної ситуації.

У разі інветаризації пропозиції, що робити з продуктами харчування, як-от: повернути постачальнику, реалізувати, передати іншій установі чи утилізувати, надає інвентаризаційна комісія у протоколі. Також у протоколі комісія наводить пропозиції щодо списання нестач в межах норм природного убутку та понаднормових нестач. Як діяти — визначає керівник у розпорядчому документі.

Якщо засновник або уповноважений ним орган визначив іншу процедуру виявлення непридатних продуктів харчування, то маєте неуклінно дотримувати цієї процедури. Зокрема, ухвалювати рішення про долю таких продуктів може керівник закладу освіти або уповноважений орган. Це залежить від правил, які визначає такий документ.

 

Як застосовувати норми природного убутку продуктів харчування

Продукти харчуванння належать до товарів, для яких застосовують норми природного убутку, затверджені Наказом № 88.

Тож у закладів освіти є спокуса втрати від списання непридатних продуктів харчування визнати у межах норм природного убуту. Адже це убереже від пошуку винних осіб і додаткових облікових процедур, допоки «шукатимуть винного».

Такий шлях хибний. Норми природного убутку не застосовують до товарів, які списані за актами внаслідок ламання, розкришення, псування, зниження якості товару, заважування і пошкодження тари.

 

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді