Тендерна документація — головний документ конкурентної процедури закупівлі. Від того, як його складете, залежатиме результат тендеру. А іноді навіть те, чи притягнуть вас до відповідальності, якщо раптом затвердили тендерну документацію з порушеннями закупівельного законодавства.
Ми прагнемо, або у ваших діях не було порушень. Тому протягом року розбиратимемо, як складати тендерну документацію без помилок та порушень, щоб вчасно отримати куплене та ще й тієї якості, що вам потрібна.
Загальні правила для інформації в тендерної документації
встановлює особливі вимоги до створення тендерної документації. Їх можна розділити на обов’язкові та не обов’язкові. Є ще й заборони. Умовно можемо розділити інформацію в тендерної документації на категорії:
Окрему інформацію, що визначена як обов’язкова длятендерної документації, можна не застосовувати з огляду на категорію предмета закупівлі — товар, послуги чи роботи.
Наприклад, вимога надати інформацію про субпідрядника/співвиконавця стосується тільки закупівлі робіт чи послуг.
До інформації, яку можна встановити в тендерної документації або ні, тобто необов’язкової, належить:
інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі вимогам, які встановив замовник;
опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких учасники можуть подати тендерну пропозицію, якщо замовник дозволяє учасникам подати тендерну пропозицію щодо частини предмета закупівлі (лота);
розмір та умови надання забезпечення тендерної пропозиції;
розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю.
Ці вимоги можете встановити в тендерної документації, якщо вважаєте їх доцільними для конкретної закупівлі.
Що занотувати Рішення про доцільність необов’язкових вимог ухвалюйте з огляду на предмет закупівлі, ризики щодо виконання умов закупівлі та обраний вид закупівлі.
Суб’єктивні вимоги залежатимуть від поняття «дискримінація», зокрема визначення в кожній окремій ситуації, є дискримінація чи її немає.
Приклад 1
Замовник закуповує звичайний стіл письмовий і встановлює в тендерної документації вимоги до його габаритів. Ці вимоги можуть бути в межах, які допустимі для таких столів з огляду на мету закупівлі.
Якщо замовник закуповує письмові столи для офісу, повинен встановлювати габарити такими:
щоб мати змогу поставити ці столи в усіх кабінетах працівників, що їх потребували;
що ураховують раціональне просторове розміщення та відповідають вимогам до робочих місць.
Припустімо, що довжина столу має бути в межах 1,5 м. У такому разі замовник може встановити таку вимогу в тендерну документацію плюс/мінус 10—20 см.
Якщо ж замовнику потрібно закупити стіл, який він планує поставити в окремій ніші, простір якої обмежений, він може встановити точніші габарити столу.
Уявімо, що стіл стоятиме в ніші шириною 1,12 м. У такому разі замовник може встановити вимоги до габаритів столу в тендерну документацію в межах 0,9—1 м плюс/мінус 1 см.
Якщо проаналізувати рішення Колегії АМКУ, які стосуються дискримінаційних умов у тендерну документацію, виведемо її трактування дискримінації: «взяти участь у процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які ... що є дискримінаційним щодо інших суб’єктів господарювання».
Отже, будь-яку вимогу, яку замовник встановлює в тендерну документацію і яка обмежує участь більшості учасників, окрім деяких, можна визначити як дискримінаційну. Однак цю саму вимогу можна визнати недискримінаційною, якщо у конкретній ситуації виникли об’єктивні умови, через які замовник її встановив.
Кожна з цих вимог в тендерної документації передбачала додаткові умови. Однак, якщо проаналізувати, скільки учасників в Україні можуть надати виконані договори на 200 млн грн і скільки — на 9 тис. грн, то різниця між ними буде показовою, щоб визначити дискримінаційну складову в одній і тій самій вимозі тендерної документації.Основний принцип дискримінаційних вимог в обох випадках — обмеження кола учасників. Адже замовники, що встановили ці вимоги, не дотримали рівного ставлення до учасників.
Що занотувати Орієнтуйтеся не лише в характеристиках вимог, що встановлюєте в тендерну документацію. Формуйте кожну вимогу окремо для кожної ситуації, враховуйте особливості предмета закупівлі та умов, що забезпечують цю закупівлю.
Чимало закупівельників помиляються, коли дублюють тендерну документацію іншого замовника і не аналізують, чи допустимі її вимоги у їхній закупівлі.
Кожна з вимог тендерної документації має свої правила, за якими її слід встановлювати. Проте вони можуть бути характерними й для більшості закупівель.
Розгляньмо, як формувати та встановлювати вимоги тендерної документації з огляду на загальні умови та окремі особливості.
Скористайтеся демодоступом до свіжого номера електронного журналу «Держзакупівлі» edz.expertus.com.ua
✅ Для вас цілу добу будуть відкриті статті, відеороз'яснення, зразки документів
Вимоги щодо опису частин предмета закупівлі (лота)
Примірну тендерну документацію Мінекономіки затвердило ще у 2016 році — наказом від 13.04.2016 № 680. Умови в окремих її розділах уже втратили актуальність. Однак до цього часу замовники використовують її структуру. Ми також опиратимемося на неї, коли розглядатимемо вимоги тендерної документації та порядок їх формування.
Вимога про опис окремої частини (частин) предмета закупівлі (лота), щодо якої учасники можуть подати тендерну пропозицію — одна з перших у тендерної документації.
Якщо закуповуєте дуже великий обсяг продукції, можете поділити предмет закупівлі на лоти за обсягом. Менший обсяг зможе запропонувати більша кількість учасників, адже брати участь в закупівлі зможуть дрібні підприємства та ФОПи.
Норма Закону № 922,що передбачає встановлювати опис лотів в тендерної документації, не вимагає вказувати номенклатурний код закупівлі ДК 021:2015.Виняток — коли сам лот замовник визначає за показниками четвертої — восьмої цифр ДК 021:2015.Однак, коли оголошуватимете таку закупівлю, маєте врахувати пункт 2 частини 2 статті 21 Закону № 922і зазначити в оголошенні про проведення відкритих торгів назву предмета закупівлі із кодом за Єдиним закупівельним словником (якщо поділили на лоти, то вказуйте таку інформацію стосовно кожного лота) та назви класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Що занотувати Коли визначаєте лоти, зокрема за обсягом або місцем постачання предмета закупівлі, вказуйте номенклатурний знак ДК 021: 2015 для кожного лоту.
Якщо оголошуєте закупівлю за лотами, вимоги до лотів маєте врахувати в тендерної документації й тоді, коли формуватимете всі інші вимоги тендерної документації.
Технічно закупівля за лотами реалізована так, що в оголошенні про проведення закупівлі в ЕСЗ, окрім узагальненої назви кожного лота, слід вказувати очікувану вартість лоту, крок зниження в аукціоні щодо лота, забезпечення тендерних пропозицій, забезпечення виконання умов договору про закупівлю, нецінові критерії лота, строки постачання товарів/надання послуг.
Коли проводите закупівлю робіт, ділити предмет закупівлі на лоти не доцільно, проте й не заборонено. Роботи слід визначати за об’єктом будівництва, їх вартість — формувати за кошторисом, складеним на весь об’єкт. Тому поділити предмет на лоти технічно неможливо.
Окрему інформацію, що визначена як обов’язкова длятендерної документації, можна не застосовувати з огляду на категорію предмета закупівлі — товар, послуги чи роботи.
Що занотувати
Що занотувати
