За минулий тиждень декларації за 2021 рік добровільно подали понад 5,5 тис. публічних службовців: НАЗК

Національне агентство з питань запобігання корупції оновило дані лічильника подання декларацій. За минулий тиждень декларації за 2021 рік добровільно подали 5 522 публічних службовці.

Серед публічних службовців подали декларації три топ-посадовці:

  • Голова Верховної Ради;

  • Віце-прем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури;

  • один із заступників керівника Офісу Президента.

Загалом станом на 20.03.2023 року декларації за 2021 рік подали 342 тис. 139 осіб.

З них за посадами та категоріями:

  • 29 750 посадовців категорії «А» та «Б» (держслужбовці, які обіймають керівні посади; приріст за тиждень — 557 осіб);

  • 30 народних депутатів (минулого тижня подав декларацію Голова Верховної Ради);

  • три міністри (минулого тижня подав декларацію Віце-прем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури, раніше — Міністр освіти та науки і Міністр оборони);

  • три заступники керівника Офісу Президента (за тиждень декларацію подав один із заступників керівника Офісу Президента);

  • 1 773 судді (+ 58 суддів);

  • 8 184 прокурорів, слідчих, дізнавачів (+ 204 особи);

  • 5 голів ОДА та ОВА (без змін за тиждень).

Для того, щоби бачити динаміку декларування, минулого тижня НАЗК запустило лічильник подання декларацій за 2021 рік.

Лічильник розміщений на стартовій сторінці вебсайту НАЗК, дані оновлюються щопонеділка. Лічильник містить статистику подачі декларацій за 2021 рік за категоріями службовців та прогрес подання декларацій (приріст за останній тиждень).

Наразі подання декларацій добровільне. НАЗК сподівається на доброчесність публічних службовців, а також на те, що народні депутати якнайшвидше проголосують за законопроєкт № 8071 щодо відновлення обов’язкового декларування. Цей законопроєкт очікує голосування у Верховній Раді понад 7 місяців – з вересня 2022 року.

НАЗК підтримує не лише відновлення подання декларацій, а й відновлення повноважень НАЗК щодо проведення їх перевірки, не чекаючи завершення війни. Адже інакше спливуть терміни притягнення до відповідальності за недостовірні відомості в декларації. Норма про відновлення перевірок декларацій також міститься в згаданому законопроєкті. Водночас НАЗК переконане, що публічна частина Реєстру декларацій має залишатися прихованою до кінця війни задля безпеки декларантів.

Джерело: офіційний сайт НАЗК

 

 

 

додаток

закупівля поточного ремонту

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
141

Антикорупційна декларація для уповноваженої особи замовника

Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
1147

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5267

Перевірка Держаудитслужби: підстави та повноваження

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
23573

Порушення порядку визначення предмета закупівлі: яка відповідальність

Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
8314

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді