Удосконалено систему регулювання аудиторської діяльності в Україні згідно вимог ЄС

20 вересня 2022 року Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правових засад провадження аудиторської діяльності в Україні» з урахуванням вимог законодавства ЄС.

Основною метою закону є гармонізація національного законодавства у сфері аудиторської діяльності з вимогами європейського законодавства шляхом імплементації норм Директиви 2006/43/ЄС та Регламенту (ЄС) № 537/2014 відповідно до взятих Україною зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію Україна – ЄС.
Запровадження відповідних змін є результатом спільної роботи Міністерства фінансів України, Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, регуляторів та професійних організацій.
Цим Законом втілено низку урядових ініціатив, а саме:

  • уточнення вимог до аудитора та аудиторської фірми;
  • імплементація норм європейського законодавства, зокрема щодо забезпечення однозначності змісту аудиторського звіту, недопущення впливу регуляторів на зміст аудиторського звіту в частині аудиту фінансової звітності, удосконалення положень щодо інформації, яка наводиться в аудиторському звіті за результатами обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємства;
  • удосконалення положень щодо особливостей проведення обов’язкового аудиту та аудиту підприємств, що становлять суспільний інтерес, відповідно до вимог європейського законодавства, зокрема щодо тривалості завдання з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, а також запровадження норм щодо забезпечення прозорості та сприяння ефективності діяльності аудиторських комітетів або органів (підрозділів), на які покладаються відповідні функції;
  • удосконалення норм щодо порядку атестації аудиторів з метою зменшення вартості, яка справляється за проведення іспитів і підвищення якості підготовки екзаменаційних завдань, створення умов для входження у професію молоді та досвідчених фахівців;
  • уточнення положень щодо процедури контролю якості аудиторських послуг, щодо професійної відповідальності аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, а також порядку дисциплінарного провадження тощо.

Джерело: офіційний сайт Мінфіну

 

 

 

додаток

закупівля поточного ремонту

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
142

Антикорупційна декларація для уповноваженої особи замовника

Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
1147

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5267

Перевірка Держаудитслужби: підстави та повноваження

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
23573

Порушення порядку визначення предмета закупівлі: яка відповідальність

Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
8314

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді