Держзакупівлі: Минає 5 років з моменту, відколи закупівлі у замовників стали електронними. Можете назвати 5 головних здобутків вашої команди за цей час?
Василь Задворний: Назвати 5 перемог Prozorro — просто.
По перше, електронна система відбулася на рівні країни. Нині це наша важлива історія.
По-друге — це впровадження нової редакції Закону «Про публічні закупівлі» в 2020 році. Це не менш важлива перемога.
По-третє — це те перетворення, що відбулося і в Департаменті регулювання публічних закупівель, і в ДП «Прозорро». Сьогодні ми говоримо про стабільну роботу, команду, що самостійно розвиває і підтримує систему без впливів ззовні. А департамент і ДП стали абсолютно новими прикладами державної служби для України.
Як четверту нашу перемогу, я б виділив переїзд системи зі сховища Amazon в Україну та сертифікацію КСЗІ. Це величезне технічне завдання, яке команді Prozorro вдалося зробити непомітно для користувачів і яке вже відбулося в системі.
П’ятою і чи не найважливішою перемогою, яку слід обов’язково згадати, є згуртована команда екосистеми публічних закупівель і всі, кого система зібрала навколо себе.
Для мене Prozorro — це взагалі історія про те, коли така не дуже цікава сфера життя, як державні закупівлі, змогла об’єднати багато прогресивних людей. До того ж — об’єднала їх конструктивно. Всередині Prozorro немає якоїсь боротьби один проти одного, це історія про доброзичливе ставлення та ефективну співпрацю.
ДЗ: Закупівельники часто скаржаться на додаткові зусилля, які іноді потрібні, щоб провести закупівлю в системі. Який аргумент, на Вашу думку, переконує, що користь від роботи закупівельника в Prozorro варта копіткої роботи?
В. З.: Зазвичай ми сприймаємо державні закупівлі так само, як покупку продуктів на ринку. Насправді ж, коли кожен з нас купує собі комп’ютер, мобільний телефон чи автомобіль, то витрачає набагато більше часу на оцінку ризиків, пошук можливостей, порівняння з конкурентами.
Тому у закупівлях є речі, які робити важко, довго і незручно. Проте не завжди складність є неправильною. Іноді без неї не обійтися. Ми ж не хотіли б, аби наші кошти, наприклад на велике будівництво чи покупку сотень комп’ютерів, використовували лише за чиїмось рішенням.
З іншого боку, нині чимало наших зусиль сконцентровані на тому, аби складні речі спрощувати. Це і розвиток електронних каталогів, і спрощення спрощених закупівель.
Проте й замовники мають бути готовими використовувати нові інструменти, які система їм пропонує, в тому числі й електронний каталог.
Тому я погоджуся, що іноді працювати в електронній системі непросто. Проте так і має бути. Якщо ж ми можемо щось спростити, то активно спрощуємо, щоб закупівлі ставали зручнішими як для замовників, так і для постачальників. А для того щоб це відбулося, ми іноді просимо замовників активно долучатися до таких процесів.
ДЗ: Головні ознаки ЕСЗ — відкритість і прозорість. Це додає вигоди, якщо згадати про економне витрачання коштів держави. Проте іноді закупівлі в ЕСЗ — це ще й додаткові ризики. Які з них найперше мають враховувати замовники?
В. З.: Я б не сказав, що закупівлі — це якісь значні додаткові ризики порівняно з будь-якою іншою діяльністю. Можу перефразувати відому мудрість: «Той нічим не ризикує, хто нічого не робить». Адже якщо нічого не робити, то й ризики не з’являтимуться.
Коли говорити про роботу із електронною системою, варто розуміти правила гри. Тому і замовникам, і постачальникам корисно знайомитися із законодавством, читати коментарі експертів в сфері закупівель і знати, як система має працювати.
Користувачам не варто очікувати, що система шукатиме порушення та захищатиме їхні права. Якщо якесь рішення не задовольняє, оскаржуйте його і відстоюйте свої права.
