Захід забезпечення позову — заборона проводити закупівлю

Аналіз судової практики є вельми корисним. Адже завдяки йому сторони можуть зрозуміти, які є ризики для захисту своїх прав у тій чи тій справі та як потрібно обгрунтовувати свої позиції. До вашої уваги — коментар ухвали у справі, в якій суд задовольнив заяву позивача про забезпечення позову шляхом, зокрема, заборони замовнику проводити закупівлю

Захід забезпечення позову — заборона проводити закупівлю ВАЛЕРІЙ БУНЯК,керуючий партнер адвокатського об’єднання «БІ ЕС БІ Партнерс», Київ

Як заповнювати інформацію про предмет закупівлі в ЕСЗПозивач звернувся до господарського суду з позовом до замовника (відповідач) про зобов’язання останнього відмінити процедуру відкритих торгів на закупівлю будівельних робіт. І в межах цього процесу подав також заяву про забезпечення позову.

Господарський суд задовольнив заяву про забезпечення позову, заборонивши замовнику:

  • проводити закупівлю робіт з будівництва шляхом застосування процедури відкритих торгів;
  • приймати та розглядати пропозиції конкурсних торгів;
  • визначати та укладати договори за результатами проведення конкурсних торгів, оголошувати переможця конкурсних торгів;
  • розкривати пропозиції конкурсних торгів;
  • вчиняти будь-які інші дії щодо призначення, підготовки, проведення, оголошення результатів конкурсних торгів за процедурою, передбаченою Законом України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII;
  • вчиняти будь-які дії щодо проведення процедури конкурсних торгів за предметом закупівлі.

Ухвалу Господарського суду у цій справі залишено без змін постановами Київського апеляційного господарського та Вищого господарського суду України.

На сьогодні склалася доволі складна ситуація з практикою оскарження процедур публічних закупівель. Адже звернення до суду не є ефективним засобом через значний строк розгляду справи і, як правило, до цього моменту вже укладено договір про закупівлю з переможцем і здійснена оплата.
Така ситуація певним чином порушує основоположний принцип сучасних цивілізованих країн — право кожного на ефективний захист у суді своїх прав і законних інтересів.
Водночас з метою недопущення зловживань із забезпеченням позову останніх п’ять років вищі суди формують та повідомляють нижчі про позицію, умови якої фактично виключають забезпечення позову, особливо в частині заборони стороні у справі вчиняти певні дії.
Зокрема, поодиноким прикладом забезпечення позову в спорі з приводу проведення процедури державних закупівель є ухвала Господарського суду міста Києва від 16.06.2016 у справі 910/9722/16. І хоча це рішення не є прикладом систематичної судової практики, воно було залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанції. А тому радимо використовувати наведене рішення в обгрунтування позиції щодо застосування заходів забезпечення позову в таких категоріях справ.
Особливо слід звернути увагу на те, у який спосіб визначені елементи заходів забезпечення позову, які по суті, не залишили місця для маневру замовнику. Так, заборонено:
• проводити закупівлю робіт;
• приймати та розглядати пропозиції конкурсних торгів;
• визначати та укладати договори за результатами проведення конкурсних торгів;
• оголошувати переможця конкурсних торгів;
• розкривати пропозиції конкурсних торгів;
• вчиняти будь-які інші дії відносно призначення, підготовки, проведення, оголошення результатів конкурсних торгів за процедурою, передбаченою законодавством про закупівлі;
• вчиняти будь-які дії щодо проведення процедури конкурсних торгів за предметом закупівлі.
У той же час вважаємо за доцільне унеможливлювати зловживання сторін у питанні заходів забезпечення позову не шляхом тотального уникнення судами забезпечення позову, а в законодавчо передбачений спосіб. А саме: внесення (у випадку клопотання про забезпечення позову) певної суми на депозит суду з умовою, що в разі визнання явної необгрунтованості позовних вимог суд матиме право обернути цю суму, в рахунок відшкодування збитків замовника.

Подібний механізм діє, наприклад, у питанні тимчасового забезпечувального заходу в вигляді заборони імпортеру (експортеру) здійснювати переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності особи. Адже для застосування такого заходу особа, яка вважає, що її права порушують, має внести на депозитний рахунок відповідну суму коштів.

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді