Суб’єкти відповідальності у закупівельній сфері
Наразі українське національне законодавство передбачає лише адміністративну відповідальність за порушення законодавства про здійснення публічних закупівель, що встановлює стаття 164–14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП)
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, — тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від тисячі до п’ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
(ст. 164–14 КпАП)
Як бачимо з диспозиції статті 164–14 КпАП, за очевидно полярної межі суспільної небезпеки та спричинених наслідків порушень — від «формально-несуттєвих» до «корупційно-умисних» — ступінь відповідальності за їх вчинення є однаково суворою. А от розмір штрафних санкцій перевищує навіть левову частку штрафів, встановлених Кримінальним кодексом України, — від 11 900 грн. до 25 500 грн. залежно від частини статті.
Окрім цього, чітко видно, що суб’єктами правопорушення законодавства про закупівлі є службові (посадові) особи та уповноважені особи замовника торгів.
Суб’єкти відповідальності
Тепер з’ясуємо, хто відповідатиме за порушення законодавства під час проведення процедур публічних закупівель. Допоможе нам у цьому стаття 38 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ (далі — Закон про публічні закупівлі), яка визначає, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до нього, несуть відповідальність:
- члени тендерного комітету замовника;
- уповноважена особа (особи);
- члени органу оскарження;
- службові (посадові) особи Уповноваженого органу;
- службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку).
Поряд із цим за порушення вимог, установлених Законом про публічні закупівлі в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально (ч. 2 ст. 38 Закону про публічні закупівлі).
За статтею 11 Закону про публічні закупівлі для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет чи комітети (ТК) або визначає уповноважену особу чи осіб (УО). Саме вони — головні відповідальні дійові особи закупівельного процесу.
Уповноважена особа (особи) — службова, посадова та інша фізична особа замовника, визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту) (п. 33 ч. 1 ст. 1 Закону про публічні закупівлі).
Слід зазначити, що завжди найбільш неприємною складовою частиною діяльності членів ТК була особиста відповідальність за помилки та порушення під час процедур публічних закупівель.
Відповідальність випливає із суті повноважень, функцій, прав і обов’язків, якими наділені ТК, його члени та УО. Замовник, утворюючи ТК або призначаючи УО, має скласти положення про тендерний комітет або уповноважену особу, що і є документальною основою для їх діяльності.
Положення про тендерний комітет та уповноважену особу
Нормативною основою щодо організації та проведення процедур закупівель тендерним комітетом або уповноваженою особою є Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), що затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 (далі — Примірне положення, Наказ № 557).
Проте варто пам’ятати, що воно є рекомендаційним для замовників (п. 2 Наказу № 557), і не обов’язково включати всі його умови до внутрішнього Положення.
Водночас відповідно до пункту 2.7 Примірного положення ТК відповідає за організацію та проведення процедур закупівель і забезпечує реалізацію таких функцій:
- планування закупівель, складання та затвердження річного плану закупівель;
- здійснення вибору процедури закупівлі та її проведення;
- забезпечення рівних умов для всіх учасників, об’єктивний та чесний вибір переможця;
- забезпечення складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом про публічні закупівлі;
- забезпечення оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі;
- надання роз’яснення особам, що виявили намір узяти участь у процедурі закупівель, щодо змісту тендерної документації у разі отримання відповідних запитів;
- інші дії, передбачені Законом про публічні закупівлі.
На що мають право та що зобов’язані робити члени ТК, розглянемо в Таблиці 1.
Таблиця 1
Права та обов’язки членів ТК
Члени ТК мають право (п. 2.9 Примірного положення) | Члени ТК зобов’язані (п. 2.10 Примірного положення) |
---|---|
|
|
Повноваження голови та секретаря ТК
Голова тендерного комітету несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій
Голова ТК згідно з пунктом 2.11 Примірного положення організовує роботу ТК, приймає рішення щодо проведення, визначає дату і місце проведення засідань, пропонує порядок денний. Також голова ТК веде засідання, вносить на розгляд керівника замовника пропозиції щодо змін у складі ТК, а також здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.
Крім того, секретар тендерного комітету забезпечує:
- ведення та оформлення протоколів засідань ТК;
- оперативне інформування членів ТК стосовно організаційних питань його діяльності;
- за доручення голови ТК виконання іншої організаційної роботи;
- зберігання документів щодо здійснення публічних закупівель;
- дотримання вимог законодавства з питань діловодства під час роботи з документами;
- розміщення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу через авторизовані електронні майданчики;
- виконання інших повноважень відповідно до законодавства (п. 2.12 Примірного положення).
За порушення вимог, установлених Законом про публічні закупівлі та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до нього, члени ТК несуть відповідальність згідно із законами України (п. 2.14 Примірного положення).
Голова та секретар ТК несуть відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель для загального доступу (п. 2.15 Примірного положення).
Відповідальність новели тендерного законодавства — уповноваженої особи
Перелік загальних засад діяльності та вимог до УО встановлює розділ ІІІ (п. 3.1–3.13) Примірного положення.
Проаналізуємо тезово їх зміст у Таблиці 2.
Таблиця 2
Засади діяльності уповноваженої особи
Умови діяльності | Зміст | Норма Примірного положення |
---|---|---|
Підстави здійснення діяльності | Уповноважена особа здійснює діяльність на підставі рішення (наказу) замовника або трудового договору (контракту) відповідно до норм трудового законодавства. У разі укладення трудового договору такий договір можна укладати на встановлений чи невизначений строк за погодженням замовника та уповноваженої особи (осіб) або на час організації і проведення процедур (процедури) закупівель. Уповноважена особа (особи) може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання замовником таких повноважень, оформлених відповідно до законодавства | п. 3.1 |
Принципи | Уповноважена особа (особи) під час виконання своїх функцій керується такими принципами:
| п. 3.9 |
Можлива кількість УО | Замовник має право визначити одну, двох чи більше уповноважених осіб залежно від обсягів закупівель. У разі визначення однієї уповноваженої особи замовник має право визначити особу, яка буде виконувати обов’язки уповноваженої особи в разі її відсутності (під час перебування на лікарняному, у відрядженні або відпустці). У разі визначення двох і більше уповноважених осіб замовник може прийняти рішення щодо створення відповідного окремого структурного підрозділу та визначити керівника, який організовує роботу такого підрозділу | п. 3.4, 3.5 та 3.8 |
Вимоги до професійної компетенції | Уповноважена особа (особи) повинна мати:
| п. 3.6 |
Функції | Одразу зазначимо, що функції й ризики відповідальності УО подібні до тих, що має ТК. Попри це, є й певні особливості*. Зокрема, УО:
| п. 3.10 |
Права | Уповноважена особа (особи) має право:
| п. 3.11 |
Обов’язки | Уповноважені особа (особи) зобов’язана:
| п. 3.12 |
Відповідальність | УО несе персональну відповідальність за:
| п. 3.13 |
Разом із цим лист Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 3302–06/8257–06 зазначає, що УО є службовою, посадовою та іншою фізичною особою замовника, яка визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом про закупівлі на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту) і повинна мати вищу освіту.
10 підстав, коли замовник зобов'язаний відхилити учасника
Суб’єкти, які не несуть відповідальності за статтею 164–14 КпАП
Частина 1 статті 15 КпАП визначає, що військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами.
Отже, навіть якщо зазначені військові особи порушать вимоги чинного законодавства у сфері закупівель, адміністративну відповідальність за статтею 164–14 КпАП вони не нестимуть.
✅ Для вас цілу добу будуть відкриті статті, відеороз'яснення, зразки документів
Судова практика розгляду адміністративних справ за статтею 164–14 КпАП
Насамкінець зазначимо, що протоколи у справах про адміністративні правопорушення за статтею 164–14 КпАП мають право складати уповноважені на те посадові особи органу державного фінансового контролю (Державна аудиторська служба України та її міжрегіональні територіальні органи) та Рахункової палати України.
Порядок розроблений на підставі норм КпАП, Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939–XII та інших нормативно-правових актів. Він визначає процедуру складання Держаудитслужбою та її межрегіональними територіальними органами протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, у т. ч. за статтею 164–14 КпАП «Порушення законодавства про закупівлі».
Докладніше (Прим. ред.)
Відповідно до статті 221 КпАП справи про адміністративні правопорушення за статтею 164–14 КпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
На жаль, законодавець до цього часу не узагальнив судову практику застосування норм статті 164–14 КпАП. Однак хочемо втішити суб’єктів відповідальності у закупівельній сфері: складений контролюючим органом протокол за цією статтею — ще не остаточний вирок для службової (посадової) особи замовника торгів.
Цей факт яскраво підтверджує судова статистика з офіційного веб-порталу «Судова влада України» (www.court.gov.ua) — форма № 3 «Звіт про розгляд судами справ про адміністративні правопорушення та щодо осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності» (див. табл. 3).
Таблиця 3
Співвідношення розглянутих судами справ за порушення у закупівельній сфері і адміністративних стягнень за ними
Показник для порівняння | 2013 | 2014 | 2015 | І півріччя 2016 |
---|---|---|---|---|
Кількість розглянутих місцевими судами адміністративних справ за статтею 164–14 КпАП | 1426 | 961 | 755 | 282 |
Кількість накладених адміністративних стягнень у вигляді штрафів за статтею 164–14 КпАП та відсоток до загальної кількості розглянутих справ за цією категорією | 217 (15,2%) | 109 (11,3%) | 90 (11,9%) | 34 (12,1%) |
Сподіваємося, наш грунтовний аналіз на практиці допоможе потенційним суб’єктам відповідальності у закупівельній сфері уникнути таких ризиків.