експерт, консультантка з публічних закупівель, Київ
Якщо замовник використовує кошти субвенції не за цільовим призначенням, це обов'язково виявлять аудитори. І на їхню вимогу замовник муситиме усувати порушення і відшкодувати зьитки. А що буде, коли він не хоче відшкодовувати збитки?
Аудитори під час ревізії виявили, що головний розпорядник використав не за цільовим призначенням кошти субвенції. І надіслали йому вимогу усунути порушення. Головний розпорядник оскаржив у суді таку вимогу. Чим завершилася справа? Суд фактично позов не задовольнив. Ба більше — наголосив: якщо головний розпорядник сам не відшкодує завдані збитки, то орган держфінконтролю судитиметься з ним вже не в адміністративному суді, а в господарському.
Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області (далі — орган держфінконтролю, відповідач) провело ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Галицького національного природного парку (далі — розпорядник бюджетних коштів, об’єкт контролю, позивач) за період 01.01.2012-31.08.2016. Під час ревізії аудитори виявили порушення законодавства, в т. ч. пункту 8 статті 7 Бюджетного кодексу України, пункту 59 Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого постановою КМУ від 17.09.1996 № 1147.
Що ж мали на увазі аудитори, коли визнавали порушення? Нецільове використання бюджетних коштів на суму 420 000 грн. — вартість автомобіля Renault Duster, який не належить до транспортних засобів спеціального призначення.
Тож аудитори за результатами ревізії склали акт ревізії, сформували і надіслали лист-вимогу усунути порушення законодавства, а також вимогу до розпорядника бюджетних коштів повернути до бюджету суму субвенції у розмірі 420 000 грн., яку він використав не за цільовим призначенням.
Розпорядник бюджетних коштів переконаний, що він не вчиняв бюджетного правопорушення, коли придбав у 2015 році автомобіль Renault Duster, а отже — не було і нецільового використання бюджетних коштів.
Наслідком такої позиції став позов до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати:
пункт 1 листа-вимоги;
вимогу повернути до відповідного бюджету суму субвенції, використаної не за цільовим призначенням.
З яких мотивів та норм права виходив суд, коли вирішував цей спір?
пред’являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, яких контролює, обов’язкові до виконання вимоги усунути виявлені порушення законодавства;
визначати розмір збитків, завданих державі чи об’єкту контролю, в установленому законодавством порядку.
Державний фінансовий контроль Держаудитслужба реалізує через державний фінансовий аудит, перевірки, моніторинг закупівель та інспектування (ревізії).
Процедуру інспектування Держаудитслужба, її міжрегіональні територіальні органи проводять у формі ревізії відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 № 550 (далі — Порядок № 550). Результати ревізії реалізують також за встановленими вимогами.
Перша. Рекомендувати вжити заходів, щоб усунути порушення
Так, якщо посадові особи органу дерфінконтролю виявили під час ревізії порушення законодавства, вони мають право не чекати її завершення, а усно рекомендувати керівникам невідкладно вжити заходів, аби їх усунути та запобігти (п. 45 Порядку № 550).
Буває, що завдяки вжитим в період ревізії заходам повністю усунути виявлені порушення не вдається. Тоді орган держфінконтролю надсилає об’єкту контролю письмову вимогу усунути виявлені порушення законодавства.
Друга. Притягнути до відповідальності винних і вжити заходи впливу
За результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи держфінконтролю вживають заходи (п. 50 Порядку № 550), аби:
притягнути до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об’єктів контролю;
порушити перед відповідними держорганами питання, щоб визнати недійсними договори, укладені з порушенням законодавства;
звернутися до суду в інтересах держави, аби усунути виявлені ревізією порушення законодавства з питань збереження і використання активів;
стягнути у дохід держави кошти, одержані за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства;
застосувати заходи впливу за порушення бюджетного законодавства.
цільове та ефективне використання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів
Якщо, попри вжиті заходи, об’єкт контролю не усунув виявлені під час держфінконтролю порушення законодавства зі збереження і використання активів, Держаудитслужба має право звернутися до суду в інтересах держави.
Третя. Зупинити операції з бюджетними коштами
Орган держфінконтролю на підставі акта ревізії складає вимогу до розпорядника бюджетних коштів, за якою останній має повернути до відповідного бюджету суму субвенції, використану ним не за цільовим призначенням.
Якщо він не виконав такої вимоги у встановлений строк, орган держфінконтролю приймає рішення зупинити операції з бюджетними коштами або призупинити бюджетні асигнування на суму субвенції, використаної не за цільовим призначенням (п. 6 Порядку повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 № 1163).
Як зауважив суд, орган держфінконтролю має можливість контролювати, як об’єкти контролю використовують кошти державного і місцевого бюджетів, а у разі порушень законодавства — висувати вимоги усунути такі правопорушення. Якщо ж він виявив збитки, завдані державі чи об’єкту контролю, — має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою КМУ. А також — звернутися до суду в інтересах держави, якщо об’єкт контролю не виконав вимоги усунути виявлені порушення законодавства зі збереження і використання активів.
Суд переконаний, що виявлені під час перевірки суми нецільового використання коштів державного або місцевих бюджетів, що слід повернути до відповідного бюджету, є нічим іншим, як збитками, заподіяними такому бюджету.
Тобто вимога органу держфінконтролю має відкоригувати роботу об’єкта контролю та привести її у відповідність із вимогами законодавства. І в цьому вона є обов’язковою.
Нецільове використання
бюджетних коштів належить до порушень бюджетного законодавства
Інша справа — відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об’єкту контролю. Про їх наявність аудитори зазначають у вимозі, але вони не можуть їх примусово стягнути через вимогу. Суд наголосив, що такі збитки об’єкт контролю відшкодовує добровільно або після звернення до суду з відповідним позовом.
Орган держфінконтролю має право заявляти вимогу усунути порушення, виявлені під час перевірки. Такі вимоги обов’язковю виконувати лише в частині усунення допущених порушень законодавства, за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені збитки, якщо об’єкт контролю самостійно не поверне до відповідного бюджету суми нецільового використання коштів.
А оскільки збитки стягують у судовому порядку за позовом органу держфінконтролю, суд і перевіряє правильність їх розрахунку.
Отже, за позицією суду, орган держфінконтролю не має повноважень стягувати збитки, завдані нецільовим використанням коштів, коли висуває вимогу до об’єкта конторолю. Як наслідок — таку вимогу не можна оскаржити в адміністративному судочинстві. І збитки у такому випадку стягують у господарському судочинстві.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2017 у справі № 809/199/17 набрало законної сили 28.03.2017. З ним можна ознайомитись в ЄДРСР за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/65188783.
Відповідальність за порушення бюджетного законодавства 1. Посадові особи, з вини яких допущено порушення бюджетного законодавства, несуть відповідальність: • цивільну; • дисциплінарну; • адміністративну; • кримінальну. 2. Порушення бюджетного законодавства, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності згідно з законами України — залежно від характеру вчинених діянь: • або його керівника; • або інших відповідальних посадових осіб. (із ст. 121 БК)
