Публічні закупівлі товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану регулює постанова КМУ «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169 (далі — Постанова № 169). Вона вимагає від замовників проводити публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50 тис. грн, із використанням електронного каталогу та/або порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом № 922. Однак у замовника є право на виняток.
Так, придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких становить або перевищує 50 тис. грн, можливе без застосування порядку проведення спрощених закупівель та/або електронного каталогу, зокрема, коли замовник проводить закупівлю товарів, робіт і послуг, щоб забезпечити функціонування об’єктів критичної інфраструктури.
Щоб у цьому випадку закупити за прямим договором товари, роботи і послуги згідно із Постановою № 169, насамперед маємо довести приналежність замовника до об’єктів критичної інфраструктури.
Які об’єкти відносять до критичної інфраструктури
Об’єкти критичної інфраструктури — об’єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки й оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам (п. 13 ч. 1 ст. 1 Закон України «Про критичну інфраструктуру» від 16.11.2021 № 1882-IX; далі — Закон № 1882).
Об’єкти відносять до критичної інфраструктури за сукупністю критеріїв, що визначають їх соціальну, політичну, економічну, екологічну значущість для забезпечення оборони країни, безпеки громадян, суспільства, держави і правопорядку, зокрема для реалізації життєво важливих функцій та надання життєво важливих послуг, свідчать про існування загроз для них, можливість виникнення кризових ситуацій через несанкціоноване втручання в їх функціонування, припинення функціонування, людський фактор чи природні лиха, тривалість робіт для усунення таких наслідків до повного відновлення штатного режиму (ч. 2 ст. 8 Закону № 1882).
Яка інформація з обмеженим доступом
Уповноважені органи складають зведені переліки всіх об’єктів критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури, що належать до I та II категорії критичності, та надають їх уповноваженому органу з питань захисту критичної інфраструктури для формування національного переліку об’єктів критичної інфраструктури.
Уповноважений орган на підставі відомостей про об’єкти критичної інформаційної інфраструктури, що перебувають у його власності чи розпорядженні, та відомостей, отриманих від операторів основних послуг його сектору (підсектору), формує та веде секторальний перелік об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.
Відомості про об’єкти критичної інфраструктури, що містяться у національному переліку об’єктів критичної інфраструктури та секторальних переліках об’єктів критичної інфраструктури, є інформацією з обмеженим доступом, захист якої забезпечується відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Тож, приміром, якщо лікарня хоче скористатися винятком для закупівлі за Постановою № 169 певних товарів, робіт, послуг, вона має підтвердити приналежність до об’єктів критичної інфраструктури. Уповноваженим органом державної влади, відповідальним за такий сектор критичної інфраструктури, як охорона здоров’я, є МОЗ. Тому лікарня може звернутися із письмовим запитом до МОЗ як до уповноваженого органу, що веде секторальний перелік об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. У запиті попросити надати інформацію, чи належить лікарня до об’єктів критичної інфраструктури сектору охорони здоров’я. Отримана інформація дасть змогу зробити висновок та надалі обґрунтувати, що закупівлю товарів, робіт і послуг можна вважати такою, що проведена для забезпечення функціонування об’єкта критичної інфраструктури.
