В умовах воєнного стану захист національних інтересів набуває особливого значення. Тож замовник має виконувати санкційні рішення, які держоргани видають з цією метою. Пояснимо, чому навіть у воєнних умовах закупівель укладати договір можна не з кожним постачальником чи виконавцем.
Держава має невідкладно та ефективно реагувати на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України. Тож, аби захистити національні інтереси, впроваджує обмеження (санкції), які є обов’язковими для виконання.
Замовники не можуть проводити закупівлі у суб’єктів господарювання, що продають товари, роботи, послуги походженням з іноземної держави, до якої застосовані санкції за Законом № 1644. Окрім цієї заборони, в умовах воєнного стану діє й інша, що унеможливлює укладення договорів про закупівлю із підприємствами, що належить особам із рф.
Конкретизуємо, з ким співпрацювати нині заборонено.
Контрагенти із рф
Для того щоб забезпечити захист національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв’язку з військовою агресією рф і допоки не запрацює Закон України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, КМУ ухвалив Постанову № 187.
Санкційні списки
Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які перебувають під контролем іноземної юридичної особи чи фізособи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які ведуть терористичну діяльність (персональні санкції), зокрема щодо заборони проводити публічні та оборонні закупівлі товарів, робіт, послуг, приймає РНБО та вводить в дію своїм указом Президент України.
Зважте, що закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить Закону № 1644 (ч. 2 ст. 6 Закону № 1644). Отже, коли проводите закупівлі, зважайте на його вимоги та запроваджені санкційні списки. Упевніться, що учасник не потрапляє під дію обмеження, через які ви не маєте права укладати з ним договір про закупівлю.
