експерт, адвокат зі спорів з контролюючими органами, консультант із закупівель
На жаль, не всі контрагенти-постачальники виконують свої зобов’язання за договорами вчасно, повністю та належним чином. Тому, у даній консультації розглянемо такий інструмент, щодо відновлення порушених прав замовника, як претензія. Ви дізнаєтеся навіщо вона, як її формувати та знайдете необхідні зразки
Претензія є письмовою вимогою однієї сторони договору до іншої щодо відновлення або захисту порушених прав (виконання зобов’язання, сплату боргу, штрафів тощо), які виникають із договірних відносин між ними.
Претензія є найкращим способом вирішення проблеми, для обох сторін договору, адже є досудовим врегулюванням спору. Тобто, замовник не звертається до суду, при цьому економить на витратах (судовий збір, послуги адвоката, за необхідності), які йому можуть повернути, якщо замовник виграє справу у суді. Тому, для контрагента, такий вихід теж буде економічно вигідний.
Порядок досудового регулювання описаний у статті 222 Господарського кодексу (ГК).
Згідно з частиною 2 статті 222 ГК, у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій замовник, з метою безпосереднього врегулювання спору з контрагентом має право звернутися до нього з письмовою претензією.
Тобто, це є право, а не обов’язок замовника звернутися із претензією. В той же час, для економії бюджетних коштів варто слідкувати за претензійною роботою та намагатися всі суперечки вирішити без звернення до суду.
Обов’язкові реквізити претензії перелічені у частині 3 статті 222 ГК, і до них належать:
повне найменування та поштові реквізити заявника претензії — замовника та контрагента, якому претензію пред’являють;
дата пред’явлення і номер претензії;
обставини, на підставі яких пред’явлена претензія;
докази, що підтверджують обставини;
вимоги заявника з посиланням на нормативні акти;
сума претензії та її розрахунок;
платіжні реквізити заявника;
перелік документів, що додаєте до претензії.
Що зазначати в претензіїДокументи, що підтверджують вимоги замовника, додавайте в оригіналах чи належно засвідчених копіях. Це може бути ксерокопія, завірена написом «Згідно з оригіналом». Проставте на ній «мокру» печатку, підпис уповноваженої особи (зазвичай керівника), розшифруйте посаду такої особи та вкажіть «Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ» і дату, коли завірили копію.
Документи, які є в другої сторони договору, можна не додавати до претензії. Однак бажано описати у тексті претензії, що такі документи є в контрагента.
Претензія підписується керівником замовника (або іншою особою, якій надано право підпису) або його представником (наприклад адвокатом, на підставі договору) та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.
Строк, протягом якого має бути пред’явлена претензія, законодавством не встановлено. Разом із тим, загальний строк позовної давності встановлений у статті 257 ЦК, та встановлюється тривалістю у три роки. А у статті 258 ЦК встановлена спеціальна позовна давність. Крім того, у частині 2 статті 315 ГК передбачено, що претензії перевізникові можуть пред'являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій — протягом 45 днів.
Тож, протягом вказаних строків й варто направляти претензію.
Скористайтеся демодоступом до свіжого номера електронного журналу «Держзакупівлі» edz.expertus.com.ua
✅ Для вас цілу добу будуть відкриті статті, відеороз'яснення, зразки документів
Контрагент повинен розглянути претензію в місячний строк з дня її одержання. Обґрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов'язаний задовольнити.
Згідно з приписами частині 7 статті 222 ГК, при розгляді претензії, сторони, у разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору.
Про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово. Відповідь на претензію підписується повноважною особою або представником одержувача претензії та надсилається заявникові рекомендованим або цінним листом або вручається йому під розписку.
Якщо ж постачальник відмовить у задоволені претензії, наступним етапом буде звернення до суду.
За недопоставку продукції, замовник може вимагати сплати неустойки, якщо вона передбачена у договорі. Але зверніть увагу на Постанову ВС від 08.06.23р. у справі №917/5/22, де зазначено, що згідно з частиною 1 статті 233 ГК, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. А частина 3 статті 551 ЦК встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Тобто, у договорі потрібно завжди встановлювати співрозмірний розмір неустойки, інакше замовникам буде важко стягнути її повністю.
