Предмет закупівлі та його обсяги у воєнний час
Постанова № 169 дозволяє в умовах воєнного стану публічні закупівлі товарів, робіт і послуг проводити без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законом № 922. А також передбачає, що переліки та обсяги таких закупівель визначають рішенням:
- органу управління держмайном суб’єкта господарювання держсектору економіки;
- органу управління комунальним майном;
- органу управління суб’єкта господарювання, що провадить діяльність на об’єкті критичної інфраструктури з використанням майна комунального сектору економіки.
Проконсультуємо, як визначати закупівлю у переліку, який передбачений Текст Постановою № 169.
Хто формує перелік
Наразі багато замовників фізично не можуть проводити закупівлі. Це, зокрема, замовники, розміщені в областях, які окуповані та перебувають під постійними обстрілами.
Є й інші замовники, як-от із західних областей, які й могли б оголошувати закупівлю, але робити це нікому. Їхні уповноважені особи евакуювалися чи пішли на війну.
Ми не знаємо, що буде завтра, хто завтра зможе працювати, а хто ні. Саме тому Постанова № 169 поширюється на усіх замовників.
Як коригувати річний план для закупівель за Постановою № 169
У більшості замовників перед початком війни був річний план закупівель, що містив перелік потрібного. Були й такі замовники, які збиралися вносити інформацію до річного плану за новою потребою у закупівлі.
Чимало замовників на початок війни працювали за договорами, укладеними на початку року на 20% минулорічного обсягу договору про закупівлю. Закупівлі на усю річну потребу лише тривали. Утім через війну такі закупівлі не відбулися або за їх результатами замовник не має можливості укласти договір чи виконувати його.
Як бути замовнику нині? Проаналізуймо дії замовника на Прикладі 1.
ПРИКЛАД 1
У замовника у річному плані закупівель на період воєнного стану наявні такі предмети закупівлі:
Через війну у замовника виникла додаткова потреба у закупівлі:
Утім замовник уже закуповував у мирний час за кодом ДК 33760000-5 туалетний папір та серветки на 40 000 грн, а потреба у пальному та воді питній збільшилася до 400 000 грн та 80 000 грн відповідно.
Що робити далі? Замовник передусім має переглянути актуальність закупівель з річного плану.
Наприклад, якщо офіс замовника зруйнований чи не працює, можна говорити, що закупівля послуг з прибирання втратила актуальність або що замовник може її забезпечити після завершення війни. Те саме може бути з послугами провайдера та водою питною для офісу.
Інша справа, якщо ці закупівлі потрібні поза межами офісу, наприклад працівники працюють з різних місць, але їм забезпечують інтернет і воду.
Якщо ж офіс працює й усі ці закупівлі не втратили актуальності, вони залишаються потребою замовника.
Як організувати закупівлі
Постанова № 169 не обумовлює, що її дія поширюється на закупівлі для потреб воєнного стану. Цей документ визначає порядок закупівель в умовах воєнного стану. Так прописано в абзаці 1 пункту 1 Постанови № 169.
До того ж Постанова № 169 обумовлює проведення не тільки оборонних, а й публічних закупівель.
Тож робимо висновок: Постанова № 169 визначає, як замовникам врегульовувати закупівлі саме на їхні потреби в умовах воєнного стану. Головна умова таких закупівель — замовники мають дотримувати принципів публічних закупівель.
З огляду на це та на принципи відкритості, прозорості, рівного ставлення до учасників, економії та ефективності, замовники можуть визначити обсяги деяких закупівель з розрахунку потреби у період воєнного стану, а в мирний час дозакупити потрібне вже за вимогами Закону № 922. Покажемо це у Прикладі 2.
ПРИКЛАД 2
Замовник у річному плані відобразив інформацію про закупівлю води питної. Наразі потреба у ній збільшилася. Адже замовник має доставляти воду в регіони, що перебувають під обстрілами, та людям, де втрачено водопостачання.
Замовник включає у перелік, передбачений Постановою № 169, всю суму, скажімо 80 000 грн. Далі він укладає договори, як це можна зробити — з одним постачальником чи кількома, партіями.
У мирний час замовник спланує нову закупівлю води питної для свого офісу, включить її до річного плану закупівель і проведе відповідно до потреби.
Так само замовник має діяти й для закупівлі пального. Утім тут слід розрахувати потребу правильно. Тобто з розумінням, чому вона збільшилася. Скажімо, через підвищену ціну, курсування автоперевізників, потреба у яких зросла в рази.
Для послуг юридичного консультування ситуація дещо інша (див. Приклад 3).
ПРИКЛАД 3
Замовник розуміє, що на період воєнного стану послуги юридичного консультування йому потрібні у обсязі 50 000 грн. Саме з цієї потреби він має виходити, коли формує перелік закупівель за Постановою № 169.
Після війни замовник зможе переглянути свою потребу, застосувати потрібні види закупівель чи винятки за нагальної потреби. А можливо, законодавець внесе зміни в порядок закупівель спеціально для післявоєнного періоду.
Тож більшість закупівель, обсяги яких визначені саме для потреб воєнного стану, слід проводити з огляду на логіку, відображену в Прикладі 3.
В укладених договорах можете передбачати, що договір діє з дати його укладення і до завершення воєнного стану, але не пізніше ніж до 31.12.2022. У договір, що діє, у разі продовження воєнного стану можете вносити зміни відповідно ЦК та ГК.
Як бути із закупівлею електроенергії, послуг з розподілу, теплоенергії? Такі закупівлі маєте не лише обумовлювати можливістю забезпечити потреби воєнного стану. Проводьте їх з урахуванням принципів максимальної економії, ефективності та пропорційності.
Зважте, що умови цих закупівель передбачають, зокрема, підключення, необхідність врахувати вимоги операторів. Якщо проведете закупівлю тільки на перші 30 днів воєнного стану, то в підсумку матимете подальшу потребу у новій закупівлі та витрати на всі процеси її реалізації. А це буде неекономно та неефективно. Невідомо й те, коли саме закінчиться воєнний стан.
Тож доцільно таку закупівлю розраховувати за оптимальною потребою. Наприклад, закуповуйте теплоенергію до завершення опалювального сезону.
Як бути з новою потребою
Навіть у мирний час, коли у замовників виникала нова чи додаткова потребау товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити, на допомогу приходило роз’яснення Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06. У такому разі замовники могли вносити зміни до річного плану закупівель — створювати нові та/або редагувати/видаляти наявні рядки річного плану з інформацією про закупівлі.
З огляду на поняття «предмет закупівлі» у цих випадках предмет закупівлі у новоствореному чи відредагованому рядку річного плану вважали новим предметом договору і новим предметом закупівлі.
Отже, й нині будь-яку нову потребу, наприклад у послугах зберігання та складування, включайте до переліку, передбаченого Постановою № 169, як окремий предмет закупівлі.
УВАГА
Усе, що замовник включає до переліку, передбаченого Постановою № 169, є окремо визначеним предметом закупівлі.
Такий предмет закупівлі визначайте незалежно від того:
- чи закуповували його раніше;
- чи планували закуповувати його на рік;
- чи потреба виникла тільки у період війни.
Чи застосовувати коди ДК 021:2015 у переліку, передбаченому Постановою № 169
Постанова № 169 виокремила із загальних закупівельних правил лише вид закупівлі під час воєнного стану та умови оприлюднення інформації для визначених у переліку товарів, робіт чи послуг. Решту питань цей документ не урегульовує. Тому щодо них замовник дотримує вимог Закону № 922.
УВАГА
Постанова № 169 не визначає форми переліку закупівель товарів, робіт і послуг, тому кожен його затверджує так, як вважає за потрібне
Утім, коли після війни замовник оприлюднюватиме звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, матиме вказувати код ДК 021:2015.
Звіти про договори про закупівлю, укладені без використання ЕСЗ, правильніше оприлюднювати після війни.
Як подбати про конкурентні умови
Зважте на закупівлі, які наразі розпочали, але використовувати закуплене зможете лише після війни. Наприклад, закупівлі для забезпечення потреб дитячих садочків, шкільного вжитку. Такі закупівлі можете завершувати, але врахуйте, чи будуть ціни і потреба актуальними на час, коли відбуватиметься постачання.
У договорах про закупівлю, у тому числі укладених за Постановою № 169, передбачте можливість їх розірвати після того, як завершиться воєнний стан. Зможете у такий спосіб забезпечити конкурентніший вид закупівлі. Коли ухвалюватимете рішення про це, дотримуйте принципів закупівель.
СИТУАЦІЯ
Законодавець визначив, що уповноважена особа – службова, посадова чи інша особа, яка:
- є працівником замовника;
- визначена відповідальною за організацію й проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель за Законом № 922 на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору/контракту (п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону № 922).
Тож уповноважена особа є відповідальною за організацію та проведення саме процедур закупівель/спрощених закупівель. Натомість закупівлі товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану відповідно до Постанови № 169 замовники проводять без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель (пп. 1 п. 1 Постанови № 169).
З цього випливає, що відповідальною особою за закупівлі, які проходитимуть відповідно до Постанови № 169, може бути будь-яка визначена замовником особа. Такої позиції дотримується Мінекономіки (лист від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06).
Отже, відповідальну особу за закупівлі, які замовник проводить за Постановою № 169, має визначити керівник замовника. Він може це зробити окремим розпорядчим документом, наприклад наказом.
УВАГА
Замовник може визначати відповідальну особу тим наказом, що затверджує перелік та обсяг закупівель, які передбачає Постанова № 169
Замовник може визначити відповідальними за закупівлі за Постановою № 169 й уповноважених осіб, які раніше проводили процедури закупівель/спрощені закупівлі. Утім багато хто х них наразі виїхав чи не в змозі працювати. Тож для того, щоб забезпечити потребу у воєнний час, замовник може визначити відповідальною за такі закупівлі будь-яку іншу особу.
До повноважень такої особи наразі можна зарахувати:
- контроль за укладеними договорами;
- збір інформації, що потребує оприлюднення через 20 днів з дня, коли буде припинений чи скасований воєнний стан в Україні або в окремих її місцевостях.
Така особа зобов’язана буде оприлюднити цю інформацію, якщо на момент припинення воєнного стану виконуватиме свої функції. Якщо ж ні, то замовник муситиме визначити іншу відповідальну особу і передати їй усю інформацію про такі закупівлі.
✅ Для вас цілу добу будуть відкриті статті, відеороз'яснення, зразки документів
СИТУАЦІЯ
Казначейство розіслало до своїх управлінь в регіонах рекомендації, як застосовувати у роботі положення постанови КМУ від 28.02.2022 № 169 (лист від 07.03.2022 № 18-07-08/4497).
Казначейство наголошує, що в умовах воєнного стану відповідно до Постанови № 169:
- публічні закупівлі товарів, робіт і послуг слід проводити без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, які визначає Закон № 922;
- переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг визначають своїми рішеннями замовники, які проводять такі закупівлі.
- такі закупівлі не включають до річного плану закупівель;
- за результатом закупівлі замовник в ЕСЗ оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, договір про закупівлю та всі додатки до нього не пізніше ніж через 20 днів з дня, коли воєнний стан в Україні або в окремих її місцевостях припинили чи скасували. Цю вимогу замовник не застосовує, коли договір містить інформацію з обмеженим доступом.
З огляду на те, що замовники такі закупівлі не включають до річного плану закупівель та не проводять за ними процедур закупівель/спрощених закупівель, такі переліки та обсяги не передають до органів Казначейства під час реєстрації бюджетних зобов'язань.
Органи Казначейства, коли реєструють бюджетні зобов'язання щодо таких закупівель, не переглядають документи, розміщені в ЕСЗ, як це визначає стаття 7 Закону № 922.
Замовники завершують процедури закупівель/спрощені закупівлі, які розпочали до введення правового режиму воєнного стану в Україні, за рішенням керівника та за наявної потреби у певних товарах, роботах і послугах, у порядку, визначеному Законом № 922. Якщо ж такої потреби немає — замовники такі закупівлі визнають такими, що не відбулися, або відміняють.