За частино 22 статті 18 Закону № 922, рішення Антимонопольного комітету України стають чинними з дня їх прийняття. Якщо таке рішення АМКУ не було оскаржене до суду, то його потрібно виконати не пізніше 30 днів з дня його прийняття. Тобто замовники можуть оскаржувати рішення АМКУ. Як оскаржити рішення Антимонопольного комітету, якщо ви з ним не згодні, роз’яснюємо у статті
Редакція «Експертус Держзакупівлі» підготувала для вас подарунок 🎁 Перейдіть за посиланням, щоб полегшити собі закупівельну рутину!
Оскарження рішення антимонопольного комітету до суду
Згідно з частиною 1 статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС), адміністративні справи з приводу оскарження рішень АМКУ щодо розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель вирішує окружний адміністративний суд, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Тобто тепер замовник має подавати позов до Київського окружного адміністративного суду (а коли запрацює Київський міський окружний адміністративний суд, відповідно до приписів Закону від 13.12.2022 № 2825-IX, то до нього), навіть якщо він перебуває в іншому місті або області України. Водночас, не пізніше 30 календарних днів з дня рішення АМКУ про задоволення скарги. Якщо строк оскарження рішення антимонопольного комітету буде пропущено, то суд залишить позов без розгляду і оскаржити рішення АМКУ вже буде неможливо.
Важливою складовою в порядку оскарження рішень Антимонопольного комітету є правильно сформована позовна заява.
Оскарження дискримінаційних умов: ураховуємо строки, якщо до ТД вносили зміни
Деталі формування позовної заяви
Відповідачем потрібно вказувати Антимонопольний комітет України (дехто вказує «АМКУ «в особі Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства в сфері публічних закупівель»), а третьою особою доцільно залучити ту особу (зазвичай це учасник торгів), яка подала скаргу до АМКУ за статтею 18 Закону № 922.
У цьому випадку позов буде немайнового характеру, тож судовий збір становитиме один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2023 році це становить 2684 грн.
Коли формуватимете позовну заяву, потрібно уважно перевіряти норми Закону № 922, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин. Так, приміром, до 19.04.2020, замовнику мав право відхилити тендерну пропозицію, в разі якщо тендерна пропозиція суперечила вимогам тендерної документації (на той час п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону № 922), а з 19.04.2020 цю норму містить пункт 2 частини 1 статті 31 Закону № 922 і надав їй додаткового змісту, адже за нею, замовник відхиляє тендерну пропозицію, зокрема у разі, якщо тендерна пропозиція учасника суперечить вимогам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. На такі нюанси варто звертати увагу юристам замовника, які шукають подібну судову практику. Також треба враховувати приписи Особливостей № 1178.
Докази під час оскарження рішення АМКУ
Доказами у справі будуть тендерна документація замовника та документація, яку надав чи не надав скаржник (третя особа у судовій справі). Тобто замовнику потрібно довести, що учасник дійсно не надав усі необхідні документи чи надав їх з порушеннями, а АМКУ ці обставини не встановив належним чином. Також необхідно надати рішення АМКУ, яке оскаржується.
Стосовно спорів щодо так званого «правила двох виробників», тобто випадків, коли в тендерній документації замовника, на думку скаржника та АМКУ містяться вимоги щодо предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг), яким відповідає лише продукція (роботи/послуги) конкретного виробника. У таких випадках скаржник (третя особа в судовій справі) та АМКУ вважають, що до тендерної документації та її вимог повинні бути внесені зміни, що дасть змогу скаржнику взяти участь у цій процедурі закупівлі, оскільки дії замовника в частині встановлення деяких вимог є дискримінаційними, а вимоги до предмета закупівлі і супровідної документації, порушують принцип здійснення закупівель щодо недискримінації учасників.
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 28.10.2020 у справі № 640/4170/19 (адміністративне провадження № К/9901/35583/19), Закон обмежує умови щодо визначення у тендерній документації конкретних: виробника, торговельної марки, суб’єкта господарювання тощо. Втім, замовник може формувати у тендерній документації такі вимоги, які найбільше підходять для виконання поставленої мети (наприклад: конкретні габарити предмету, конкретні потужності (100 кВт, або 150 кВт тощо).
Водночас, якщо замовник обґрунтував встановлення спірних критеріїв до предмета закупівлі з огляду на коштовність та важливість проєкту, специфіку необхідного обладнання, яке б відповідало певним вимогам тощо, то АМКУ необґрунтовано відхиляє докази на підтвердження правомірності дій замовника.
Тож у таких справах замовнику потрібно надати докази того, що встановлення певних параметрів у тендерній документації було обумовлено специфікою конкретної закупівлі.
Отже, для того щоб оскаржити рішення АМКУ в публічних закупівлях потрібно:
Запис вебінару про закупівлю ліків в е-каталозі
