Відповідь
Замовник застосовує Закон «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) відповідно до встановлених вартісних меж. Так, Закон застосовують (ч.1 ст.3):
- замовники, визначені пунктами 1–3 частини 1 статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товарів і послуг дорівнює або перевищує 200 тисяч грн, а робіт – 1,5 млн грн.
- замовники, визначені пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товарів і послуг дорівнює або перевищує 1 млн грн, а робіт – 5 млн грн ;
- замовники, визначені частиною 1 статті 2 Закону, які проводять спрощені закупівлі відповідно до Закону № 922 та/або укладають договори без використання ЕСЗ відповідно до частини 2 статті 3 Закону № 922.
Проводимо переговорну процедуру закупівлі крок за кроком
Тобто звичайні замовники для закупівлі послуг проводять процедуру закупівлі тоді, якщо очікувана вартість предмета закупівлі перевищує 200 тис. грн.
У зазначеній ситуації — вартість закупівлі становить 150 тисяч грн. А за Законом придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону (тобто є меншою ніж 200 тисяч для звичайних замовників), передбачає застосування порядку спрощеної закупівлі.
Водночас ч. 7 ст. 3 Закону містить винятки, у разі яких замовник може придбавати товари, роботи і послуги, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини 1 ст. 3, без застосування порядку проведення спрощених закупівель. Одним із таких випадків є придбання у разі, якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності такого випадку, як відсутність конкуренції з технічних причин (п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону).
Обов’язково підготуйте для такої закупівлі обґрунтування, в якому доводьте, що конкуренції немає.
Наталія Заєцьконсультант з публічних закупівель, канд. екон. наук, Київ Законодавець передбачив випадки, у яких замовник має право не застосовувати спрощеної закупівлі. Однак таке право потрібно обстоювати.
Якщо ви проводите закупівлі ліків, маєте обов’язково врахувати, що предмет закупівлі лікарських засобів визначається не за четвертою цифрою й не так, як для медичних виробів. Як правильно діяти, щоб не порушити вимог законодавства — у статті
Інформацію про предмет закупівлі медвиробу в електронній системі зазначають за його кодом та назвою відповідно до національного класифікатора НК 024:2023 «Класифікатор медичних виробів». Тож скачайте класифікатор, щоб завжди мати його під рукою
Поділ предмета закупівлі на лоти може забезпечити більшу конкуренцію серед учасників тендеру. Наприклад, якщо оголосити закупівлю на великий обсяг товару без поділу на частини, не всі потенційні учасники зможуть дотримати технічних вимог до такого предмета закупівлі. Що таке лоти – пояснимо у статті
Щоб успішно провести закупівлю, замовнику насамперед потрібно точно визначити предмет закупівлі. Адже від цього залежить і вибір виду закупівлі, і якість закупленого, і уникнення поділу предмета закупівлі, а відповідно — і проблем. Що має знати закупівельник про порядок визначення предмета закупівлі? Як правильно визначити предмет закупівлі, щоб не наразитися на покарання, роз’яснює експерт
Немає жодного закупівельного документа, який би не передбачав зазначення предмета закупівлі та його коду. Тож замовникам потрібно вміти визначати не тільки предмет закупівлі, а й код ДК правильно. Тримайте напохваті автоматизований Єдиний закупівельний словник з пошуком. А для новачків в закупівлях — роз’яснення, що таке класифікатор ДК 021 2015 та як ним користуватися
